«Не треба дівчатам за хлопцями бігати. Бо я вже так вганяла, що відбігала всі ноги!», – жартує Марія Йосипівна. Вона до усього ставиться із гумором, каже, що лише усмішка допомагає долати життєві негаразди. Зараз їй 85 років, але старенькою себе не вважає.
«Подумаєш, це що, вік? Я ще – ого-го!». Пані Марія насилу рухає ногами. Усе через хребтові грижі та операції, які тільки нашкодили її здоров’ю. Пересуватися по квартирі допомагають ходунки, робити звичні побутові справи жінці непросто – від найменшого навантаження починає боліти усе тіло. Проте вона не нарікає: говорить, що хоч зараз їй і тяжко, та вона прожила чудове, насичене добротою і радістю, життя.
Марія народилася у великій сім’ї на Одещині. Жили вони дуже бідно, тяжко працювали. Здібна до навчання дівчина вступила на юридичний факультет і почала працювати помічницею судді. Пізніше зустріла свого першого чоловіка, із яким прожила 6 років і народила дитинку, але той згодом раптово помер. Про свій другий шлюб Марія Йосипівна говорить із неабиякою ніжністю. Сміється, що було чимало претендентів на її руку, але молодий юрист затьмарив їх усіх разом узятих. Пережила з коханим багато – і хороше, і не зовсім. З гордістю називає себе «дружиною дисидента» – чоловік довгий час зазнавав переслідувань та гонінь з боку радянської влади через «антирадянську позицію». Були суди, були заслання, були спроби запроторити його до психіатричної лікарні. Усе це вони пройшли разом.
Пані Марія мріяла видати книгу спогадів про чоловіка – стільки цікавого їй хотілося розказати! Але чіткість подій у свідомості уже втратилася, тому закинула цю справу.Хребтова грижа суттєво вплинула на здоров’я жінки, зокрема на ноги. Лікарі давали невтішні прогнози, запевняли, що вона стане лежачою.
«Дякувати Богу, що вже так, як є!», – тішиться пані. Зараз вона живе сама, діти далеко. Удома старається трохи хазяйнувати: то випере, то прибере, то приготує. Але як попрацює трохи, то вже треба прилягти – швидко втомлюється. Вже більше п’яти років їй допомагають працівники Карітасу, що неабияк полегшує їй життя та заспокоює серце. Вона радіє, що є на світі добрі люди, яким не байдуже чуже нещастя. При нагоді жінка молиться Богові за здоров’я і спасіння – своє, дітей, України. Каже, що це дає їй сил і вірить, що з Божою поміччю усе буде гаразд. «Жити – чудово!» – сміється. «Таки це найбільша цінність – життя»…
На базі Карітасу Івано-Франківськ діє Центр догляду вдома. Під опікою – 127 осіб. Центр потребуємо підтримки, щоб надавати самотнім, хворим людям похилого віку допомогу у вигляді медикаментів, продуктів, предметів першої необхідності, реалізації догляду нашими працівниками. Тому просимо всіх небайдужих долучитися до благодійної допомоги.
Пожертви можна надсилати за такими реквізитами:
БО «БФ «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ»ЄДРПОУ 13652164
Картковий рахунок: 5169 3305 2156 5058UA 41 336677 0000026001052545085
Призначення платежу: благодійна допомога для важкохворих
Поспішайте творити добро!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/