«В липні БФ «Карітас-Київ» провів дев’яту «Філософсько-психологічну школу». В Реколекційному Центрі «Світлиця» смт Брюховичі зібралося більше 50 учасників зі всієї України. Різні за віком та статусом, політичними та релігійними поглядами, але об’єднані бажанням позитивних змін в суспільстві, країні, а найголовніше – в серцях, учасники щодня спільно шукали шляхи істини, добра, взаєморозуміння та вічних цінностей», – повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».
Кожного разу Школа виходить на вищий рівень. Максимальна віддача спікерів і тренерів, бажання не просто донести інформацію, а передати життєві орієнтири, досвід життя, скарби мудрості та людяності, віри та сенсу нікого не залишають байдужими учасників. Це спільна інтелектуальна подорож у світ смислів.
Учасники теж не випадкові. Вони приїжджають з глибокими запитати, власним шляхом пошуку та відкриттів. Щоб отримати бажане, доводиться інтенсивно працювати. З самого ранку і майже до пізньої ночі відбувається навчання. А дискусії та діалоги продовжуються часом далеко за північ.
Липнева школа була фантастично гармонійна. Через поезію ми розкривали для себе важливі питання нашого існування, взаємодії між людьми і Богом.
Розпочалася програма з курсу лекцій Ігоря Козловського по книзі «Пісня Пісень».
Абсолютно майстерно та красиво Ігор Козловський проводив нас різними рівнями юдео-християнської інтерпретації. Виходив далеко за межі однієї книги. Розказував особливості трактування стародавніх текстів, приводив приклади з життя різних мудреців та вчителів, вміло вплітав повчальні притчі та історії з притаманним йому яскравим гумором та вмінням дивитися в сутність речей. Це була неймовірна історія Любові та Краси!
Підхопив та поглибив тематику поезії Анатолій Ахутін з циклом лекцій «Поетична ідея культури», показавши нові виміри розуміння поезії, пошуку через поетичне слово відповідей на основні питання буття та сенсу існування.
Разом з Олександром Філоненко та Олександром Пустовітом студенти перевідкривали для себе та перечитували таку велику постать української землі, як Григорій Сковорода. Більшість вперше для себе почула слова «бродячого філософа», як відповіді на свої багаторічні духовні пошуки.
З Головою інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем ми говорили про важливість і особливості перехідного правосуддя, вчилися правилам написання цікавих історій та заглиблювалися в життя та творчість Лесі Українки.
Крім лекцій були заняття з екзистенційного театру та психологічний блок по управлінню агресією, що проводили спеціалісти БФ «Карітас-Київ» – психологиня Дар’я Сапегіна та Олег Рощіпкін.
«Школа – це епоха. Це вже ціла велика спільнота по всій Україні і навіть за її межами людей, які чітко розуміють і знають що це за школа,яку школу робить Карітас. Школа – це прекрасне, що надихає, об’єднує людей, вчить спілкуватися один з одним, говорити на складні теми, піднімати питання, які можуть допомогти суспільству і суспільством порозумітися. Йдеться не тільки про тему миробудування, яка є одна з наріжних, тему діалогу і порозуміння, але взагалі людяності, любові один до одного, обережності поводження один з одним і це не тільки зміст обговорюємо, але це практичні речі, ми їх тут практикуємо, вони відчуваються в ставленні один до одного, різні люди отримують досвід спільного життя, спільної поваги. Це надзвичайно сильно, рідко такі проекти вдаються, тому що це важко зрежисерувати, це має бути якась вдача. І тут вона є. Свідченням цього є дуже багато людей, які щоразу хочу подаватися знову і знову, частина залишається, переходять із проекту в проект і допомагають зберігати цю особливу атмосферу, залучати все нових і нових людей. Для мене ця спільнота – великий заряд, глибокі роздуми. Часто я їду з певним сум’яттям в серці, яке потребує часу, щоб розібратися, але допомагає мені потім в житті бути кращим. Школа – це багатство нашої країни нашої спільноти. Це шикарний та історичний проект багато добра людям приніс. Це не просто хороша школа, а справжній університет людяності Я би хотів, щоб цей проект був продовжений, щоб тривав багато років», – каже А. Дробович.
Ігор Козловский в свою чергу коментує: «Я вважаю, що подібні заходи, в даному випадку школа, – це є проект, якого ви навіть не усвідомлюєте результати. З одного боку зрозуміло, що приїжджають люди вже традиційно присутні в просторі інтелектуальному і духовному. Їм цікаво вони збагачуються і це надзвичайно важливо. А з іншого боку відбуваються певні процеси, які людина може не усвідомлювати і вони можуть бути найціннішими, тому що це стосується вже особистості і зростання. Сама школа, яка вже живе своїм життям має своє обличчя, свій характер. Вона живе як живий організм, який розвивається, ставить перед собою нові завдання, відкриває для себе нові горизонти і це означає що в неї є майбутнє, навіть, якщо колись припиняться сам процес – школа, це означає, що люди не зупиняться ні той самий запал, ні та необхідність поштовху, бо він вже й це є запорукою того, що я сама ідея буде жити в конкретній людині.»
Учасники Школи свідчать, що «стільки відкриттів себе та Іншого, як дає Школа за 7-9 днів можна отримати хіба за півроку психотерапії. Не знаю які чари тут діють, але повертатися до вас хочеться знову і знов. Велика дяка за це свято любові та мудрості».
«Школа – це зустріч Друзів. Навіть якщо и їдете сюди вперше, будьте впевнені, вас там чекають Друзі, з якими ви можете говорити про найпотаємніше. Це спільнота Любові і сім’я, яка втілює принципи людяності, взаємоповаги та взаємопідтримки. Кожна людина, що зустрічається нам в житті відкриває в нас хороше, або погане. Спільнота на Школі робить кожного краще, відкриває скарби добра в людині, заохочує до пошуків істини та милосердя. Для мене дуже важливо, що Школа практикує Діалог, що у нас є єдність в різноманітті. Сучасний світ спраглий Любові. Часом серця вже зовсім зневірені, що Любов, та Дружба взагалі можливі. Тому потрапляючи на Школу люди говорять, що потрапили до раю. Але це нормальний стан. Людина створена для добра. Школа – це простір, де можна відкрити красу в собі та інших, де можна давати та приймати любов. Хоча це все може звучати як щось абстрактне, але виявляється це дуже практичні речі.
Звичайно, у нас є можливість навчатися у найкращих Вчителів, кожен з яких є прикладом для наслідування. Це важливо. Важливо мати у своєму житті Провідників, які допоможуть з прийняттям рішення в часи сумніву, які вкажуть на світло в часи темряви. Кожен зі спікерів – це особливий скарб! Бути поруч, жити в один час з такими людьми – це честь і подарунок долі!», – говорить координаторка проекту «Долаючи розломи в громадах» Яна Рожнятовська.
«Дуже важливо для Карітасу втілювати освітні проекти, бо ж знання – це світло. Але воно лише тоді світло, коли ним користуються з добрими намірами. На Філософсько-психологічних школах людина стає перед питанням цінностей, віри, вибору. Вибір сьогодення безсумнівно вплине на майбутнє не лише однієї людини, але й на її оточення та країну. Ми вважаємо, що такі проекти здатні змінити країну. І один в полі воїн. Найбільші зміни в історії людства завжди починалися з рішення однієї людини. Часто суспільство недооцінює силу одного. Ми радіємо, що є небайдужі люди, які готові змінювати себе, змінювати країну, змінювати світ. Такі освітні проекти важливі для нашого суспільства, яке зранене довгими роками тоталітарного режиму, страхом, безпомічністю та недовірою. Ми бачимо, що зцілення поступово приходить, починаючи з глибин серця, в дружній спільноті, завдяки прикладом гідності і людяності», – говорить о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/