Новогродівка була першим містом Донеччини, де при центральній лікарні з’явилося відділення паліативної допомоги. Напередодні повномасштабного вторгнення там відкрили модернізоване приймальне відділення, а у 2023 році встановили обладнання для допомоги людям з невиліковними хворобами. Менш ніж за рік ці зусилля довелося згорнути: лікарню разом із персоналом та технікою евакуювали через постійні обстріли й наближення фронту.
В Інституті вивчення війни у своєму звіті зазначали: «Новогродівка не є операційно значущим містом сама по собі — її захоплення могло б відкрити дорогу на Покровськ». Для медиків же це місто було значущим у зовсім іншому сенсі — тут залишилися їхні домівки і лікарня, у яку вкладали сили.
Оборона Новогродівки тривала 126 днів. 4 жовтня 2024 року місто офіційно визнали окупованим, а лікарі переїхали у місто Межова на Дніпропетровщині.
Втім, станом на серпень 2025 року і Межова перестала бути безпечним місцем адже відстань від міста до лінії фронту складає 16 кілометрів. За останні кілька місяців тут збільшилась кількість обстрілів, дрони літають удень і вночі, а по селищу б’ють КАБами. Через інтенсивність обстрілів зачинився єдиний супермаркет. Станом на кінець серпня Межова та, практично всі села поруч, залишаються без електро- та водопостачання, стійкого мобільного зв’язку.
«Тут чутно бої, місцеві вже дуже нервують, але нам важко зорієнтуватися, наскільки це небезпечно. Ми бачили набагато гірше, тож зараз ніби ще й нормально», – говорить головна лікарка Новогродівської лікарні Ольга Миколаївна. Вона щойно повернулася з роботи й тепер живе тут, у тимчасовому домі для медиків.
Врятувати лікарню під обстрілами
У серпні минулого року стало очевидно, що Новогродівку чекає доля Бахмута: обстріли посилювалися, укріплену Карлівку ворог швидко пройшов. Тоді й ухвалили рішення вивозити лікарню.
«Ми до останнього сподівалися, що Карлівку не пройдуть. А коли зрозуміли, що треба їхати, почали все збирати. Вивозили не за один день і вже під обстрілами», – згадує пані Ольга.
Медикам вдалося врятувати майже все: меблі, обладнання, апарати кріо- й магніто-лазерної терапії. Лише два рентген-апарати залишили – їх не можна було вивезти без фахівців через правила радіаційної безпеки.
Після переїзду новогродівці почали працювати у Межовій разом з місцевими колегами. Вони привезли відділення реабілітації та паліативної допомоги – напрями, які відкрили у Новогродівці після медичної реформи 2019 року.
«Я зібрала колектив і спитала: будемо боротися, як ті жабки в молоці, врятуємось та ще й масло зіб’ємо, чи здамося і дамо лікарні тихо вмерти?» – згадує головна лікарка. Тоді вона, педіатр з 40-річним досвідом, пішла вчитися на реабілітолога, щоб вести команду у новому напрямку.
Новий дім у старому гуртожитку
Сьогодні з колишніх 160 працівників лікарні у Межовій працюють близько 60. Частина з родинами оселилася у Шахтарському та Петропавлівці, інші – у самій Межовій, у колишньому гуртожитку.
Будівля довго стояла закинутою. У листопаді 2024 року за сприяння Карітас України у межах проекту Emergency Appeal її відремонтували й обладнали: зробили кімнати на одну-дві особи, кухню, їдальню, санвузли, душові, пральню. На цокольному поверсі облаштували станцію зворотного осмосу, що забезпечує питною водою всю громаду.
«Приміщення було з голими стінами, навіть підлоги не було. Ремонт робили так, ніби для себе – хотілося, щоб людям, які втратили дім, було затишно. Ремонт включав також облаштування складських приміщень та очисної фільтрувальної станції, тому і тривав майже 5 місяців», – розповідає керівник проєкту Emergency Appeal Євген Чако.
У серпні 2024 року, коли евакуйовували людей з Покровського напрямку, місто Межову на Дніпропетровщині вбачали, як проміжний пункт для транзиту біженців. Це був найближчий досить великий безпечний населений пункт за межами Донеччини. Перший транзитний шелтер базувався саме у Межовій, однак згодом він перемістився у місто Павлоград.
Відповідальність перед людьми
У шелтері в Межовій зараз живуть семеро новогродівських медиків.
«Ми стали однією родиною. Щовечора збираємося на кухні, вечеряємо разом. Ми всі відірвані від коріння, втратили колишнє життя, але зрозуміли, що ми один для одного – дуже дорогі люди», – каже пані Ольга.
Попри те, що кожен із цих лікарів міг би знайти роботу у спокійніших регіонах, вони залишилися на сході.
«Ніхто не потребує пояснень. Усі розуміють, у якій ситуації країна і люди. Це наша відповідальність», – кажуть вони.
Новогродівка нині майже повністю зруйнована. Багато хто з медиків втратив житло. У Ольги Миколаївни згоріла квартира, а дача зруйнована «під фундамент». Водночас сама лікарня у місті вціліла.
«Ми віримо, що скоро повернемося і відновимося. А відновлення починається з людей. Якби сьогодні ми повернулися, а завтра там уже потрібна допомога – хтось же має її надавати. А хто, якщо не ми?» – каже головна лікарка.
Проект Emergency Appeal реалізовується Міжнародним благодійним фондом Карітасом України за підтримки Caritas Internationalis.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: