Проєкт продовольчої допомоги населенню Миколаївщини триває уже дев’ятий місяць і підтримує вразливих мешканців області продуктовими наборами.
Завдяки співпраці Всесвітньої продовольчої програми World Food Programme, Карітас України та Карітас Миколаїв вже понад 124 000 людей отримали необхідну продуктову допомогу.
Про успіхи та складнощі проєкту поговорили з Наталею Кузьміною, координаторкою проекту Карітасу Миколаїв.
— Розкажіть про проєкт продовольчої допомоги: яка його основна місія та як він виник?
— Проєкт продовольчої допомоги у Карітас Миколаїв з’явився як відповідь на гуманітарну кризу, викликану повномасштабним вторгненням РФ. Не дивлячись на те, що у 2024 році, коли ми розпочали проєкт, безпекова ситуація у Миколаївській області стабілізувалася, однак потреба в базових харчових продуктах не перестала бути критичною для багатьох людей. Особливо її потребували ті, хто був змушений покинути свої домівки або опинився в складних життєвих умовах. Основними партнерами цього проєкту є Всесвітня продовольча програма World Food Programme та Caritas Ukraine , а ми, у свою чергу, виступаємо субпартнерами та виконавцями проєкту на місцевому рівні.
— Яку кількість продовольчих наборів забезпечуєте щомісяця?
— Ми працюємо у восьми громадах: Баштанській, Чорноморській, Коблівській, Нечаянській, Сухоєланецькій, Новоодеській, Костянтинівській і Воскресенській. Охоплюємо допомогою мешканців близько 50 населених пунктів. Починався проєкт із близько 5000 продуктових наборів, далі цифра зростала максимально до 23500 наборів на місяць. На сьогодні вона знову зменшується. Це пов’язано з тим, що окремі громади за умовами проєкту переводять на фінансове забезпечення, тобто люди отримують грошовий еквівалент продуктового набору.
— Які найбільші виклики ви зустрічаєте під час реалізації проєкту? Як ви долаєте ці труднощі?
— Реалізація таких масштабних проєктів, як наш, завжди супроводжується значними викликами. Один із найбільших — це логістика. Дороги у багатьох громадах, наприклад, в Баштанському районі, після дощів стають майже непроїздними. Інколи навіть здається, що дістатися до деяких населених пунктів — завдання нереальне. Однак, ми знайшли вихід, налагодивши тісну співпрацю з місцевою владою, яка час від часу допомагає нам транспортом. Це дозволяє доставляти допомогу навіть у найвіддаленіші населені пункти.
Ще одним викликом особливо на початку проєкту були великі черги людей, які з самого ранку займали місця в очікуванні наборів. Навіть зареєструвавшись, люди не вірили, що їм вистачить наборів, тому діяли за принципом «хто раніше прийшов, той і отримав». На початку було нелегко впоратися з цим, але з часом ми змогли донести до людей, що їхні продуктові набори нікуди не зникнуть і вони можуть приходити в більш зручний час.
Ми також стикалися з проблемами, пов’язаними з непередбачуваними погодними умовами, які ускладнювали доставку. У таких випадках ми адаптували графік роботи та створювали резерви продуктів, щоб бути готовими до будь-яких обставин.
— Як ви оцінюєте результати своєї роботи? Чи є у вас якісь критерії або показники успішності?
— Оцінювати результати такої роботи непросто, адже це не тільки про цифри. Проте, якщо говорити про конкретні показники, то одним із головних критеріїв успішності для нас є те, що всі продуктові набори доходять до своїх бенефіціарів і жодна людина не залишається без підтримки.
— Що вас найбільше надихає у вашій роботі? Чи є якісь особливі моменти, які найбільше запам’яталися?
— У нашій роботі багато моментів, які залишають слід у душі: і приємних, і не дуже, адже це робота з людьми. Більше про це, звісно, можуть розповісти наші соцпрацівники, які безпосередньо взаємодіють із людьми, адже для них це щоденне спілкування. Певно, у кожному населеному пункті є історії і люди, які так чи інакше запам’ятовуються.
— Які лайфхаки відкрили для себе в процесі роботи?
— Один з головних лайфхаків — це співпраця із місцевою владою або активістами для ефективної координації та доставки продуктів. Спільна робота дозволяє нам бути більш мобільними та гнучкими.
Інший лайфхак — це створення резервних запасів продуктів на випадок непередбачуваних ситуацій, таких як затримки через погодні умови або проблеми з транспортом. Завдяки цьому ми завжди готові до будь-яких викликів. Крім того, ми зрозуміли важливість гнучкого графіка роботи. Ми маємо адаптуватися до змінних умов, будь-то погода, дорога чи навіть настрій громади. Це дозволяє нам залишатися ефективними та забезпечувати допомогу навіть у найскладніших умовах.
Завдяки нашим зусиллям і підтримці партнерів із Всесвітньої продовольчої програми, ми продовжуємо допомагати людям, які постраждали від війни, та віримо, що спільними зусиллями зможемо зробити ще більше для відновлення та процвітання наших громад.
Фото та текст інтерв’ю підготував “Карітас Миколаїв”
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проєкт – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: