Усе своє життя пані Марія прожила в невеликому селі за кілька кілометрів від кордону з Росією. Там минуло все її життя. Був дім, господарство та спокій. Але війна змусила залишити все і переїхати до найближчого більш безпечного місця. Ним стали Суми.
Евакуація відбувалась поспішно. Пані Марія зібрала найнеобхідніше, залишивши в селі майже всі свої речі разом із консервацією, яку збирала роками. Пригадує, на збори часу не було, адже їх разом із сусідкою під обстрілами евакуйовував спецпідрозділ «Білий янгол».
«Було шкода все залишати…Але там постійно літали дрони, половину села розбили. Ми нічого не взяли – тільки те, що могли швидко винести», – згадує жінка.
Останні роки виявилися для неї непростими. Окрім і без того ослабленого здоров’я в наслідок війни, вона пережила і кілька інсультів. Після кожного з них доводилося заново вчитися звичним речам, відновлювати сили та приймати нову реальність.
Після евакуації пані Марія оселилася у родичів. Каже, що дуже вдячна за прихисток, проте тепер мріє про власний простір, де зможе жити самостійно і поступово облаштувати побут заново.
Згодом жінка звернулася по допомогу до Карітасу Суми. В межах проєкту «Забезпечення повноцінного доступу до захисту постраждалого від війни населення прифронтових районів України», що реалізується за підтримки Європейського Союзу та Карітасу Австрії. Фахівці Кризового центру надали жінці необхідний одяг й продуктовий набір. Також для пані Марії, в рамках компоненту «Гроші на захист» придбали мобільний телефон, оскільки старий кнопковий вже перестав працювати.
Фахівці не лише передали допомогу, а й допомогли жінці розібратися з новим телефоном: як ним користуватися, телефонувати, а найголовніше залишатися на зв’язку. Окрім того, пані Марії пояснили алгоритм, як стати в чергу на поселення в модульний будиночок. Нині вона вже на етапі заселення і сподівається невдовзі отримати власну кімнату.
«Якби не війна, все було б нормально, – каже вона. – А так… війна змінила все»
Попри пережите, такі прості речі допомогли жінці зберігати спокій і віру в людей. Ділиться, підтримка, яку вона отримала, додає сил рухатися далі. Вона вірить, що навіть після найскладніших часів можна поступово відновити своє життя, крок за кроком.
Війна й надалі створює нові виклики для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та місцевих жителів, які втратили житло, засоби до існування та відчуття безпеки. Схожих історій набереться близько 27 000 – саме стільком людям в межах проєкту зможуть надати допомогу спеціалісти Карітасу в 4 містах України – Чернігові, Сумах, Запоріжжі та Краматорську.
Проєкт передбачає не лише видачу продуктових та гігієнічних наборів, а й надання послуг захисту, психологічної підтримки та організацію діяльності у просторах дужних до дітей. Такі ініціативи допомагають не лише задовольнити базові потреби, а й відновити відчуття гідності та безпеки. Окрім старих компонентів послуг, фахівці також розробляють нові, спрямовані на доступність та системність вчасно отримувати необхідні соціальні, правові й гуманітарні послуги.
В кризових центрах фахівці допомагають людині вийти з кризи та повернути відчуття контролю над життям. Супровід надається від першого дня звернення та до кінця вирішення проблеми. Крім цього в кризових центрах можна отримати комплексну підтримку: психологічну, юридичну, соціальну і фінансову.
На відміну від центрів Простори дружні до дітей являються безпечним місцем для розвитку, навчанню та психологічній підтримці дітей. Батьки в просторах також можуть отримати допомогу від психологів, які направлені на вирішення сімейних проблем. Таким чином, підтримка охоплює всю родину, допомагаючи їй адаптуватися до нових умов життя.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: