Image

Мізерний інтерес до вирішення проблеми соціалізації неповносправної молоді підриває співпрацю з іноземними донорами благодійності

18.04.13, Україна
«Якось я випадково побачила малюнок із зображенням образу Божої  Матері з немовлям на руках, що своєю красою вразило мене до глибини душі. Мені стало дуже цікаво, хто ж автор цього шедевру. Як виявилося, цей малюнок належав молодій неповносправній людині, Костянтину Матчишину», – розповідає Оленка Ляхович, соціальний педагог центру «Дивовижні долоні» для молоді з особливими потребами у Карітасі в м. Дрогобич.

Костя народився  у  сім’ї акторів, яка на перший погляд виглядала благополучною та щасливою. Але з мама Кості залишила сім’ю та виїхала жити до Росії, а хлопчик залишився жити з татом. Згодом батько помер і хлопчик залишається сиротою. Мати Кості до сьогодні проживає за кордоном і майже не цікавиться життям свого сина.  

Костя, будучи зовсім юним, залишився одним та нікому непотрібним в цьому світі. Днями блукав сірими вулицями міста, намагаючись завести розмову зі сторонніми людьми та чіпляючись до перехожих. Він мав неохайний вигляд і в спілкуванні дозволяв собі не найкращу поведінку. «Люди жахалися його, не звертали уваги, оминали осторонь, і нікому не було діла до чужого горя. Якби не добре серце сусідки п. Мирослави, яка взялася за виховання Костянтина, то, мабуть, ніхто і ніколи б не дізнався наскільки він талановита та розумна людина», – продовжує оповідь Олена.

На сьогоднішній день Костянтину виповнилося уже 40 років. Він відвідує центр дозвілля та соціальної адаптації «Дивовижні долоні» Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Саме в тут у нього виявили надзвичайні таланти та здібності. Основний з яких – талант малювання та надзвичайне знання історії та біології. Костя багато читає, починає виготовляти різноманітні вироби ручної роботи і за що б він не взявся, – це у нього виходить надзвичайно легко!

Людмила Смолень, керівник соціального центру каже, що працівники Карітасу і усі, хто знайомий із Костею, – усі захоплюються його вміннями та здобутками і особливо талантом художника. Він виконує фантастичні малюнки, а найбільше, що вражає – це малювання ікон.

Чудовим у житті Кості був день, коли він переміг у номінації «живопис» III-го всеукраїнського конкурсу творчості, та був запрошений до Києва на вручення подарунків та нагород. Одним із малюнків, що надсилались на конкурс, був малюнок «Дорога до матері», в якому показано Костіне велике бажання зустрічі з мамою.



Сьогодні  у Кості є лише дві мрії: зустрітись з мамою та щоб до майстерні, яку він відвідує, прийшов педагог з малювання та займався з ним його улюбленою справою. На жаль, за певних обставин фінансування центрів Карітасу Укрїни для неповносправної молоді вкрай обмежене, і майстерня в м. Дрогобич не може найняти на роботу художника. І працівники, і молодь з особливими потребами дуже хотіли б працювати з художниками, музикантами і вчителями хореографії, розкривати таланти і соціалізувати молодь з вадами до суспільства.

«Однак, на жаль, українська влада чи представники бізнесу закриті для фінансування і розвитку такої роботи. А іноземні донори відчувають, що попри тривалі роки грошової підтримки з-за кордону і наявних ресурсів в самій Україні, – стан речей і інтерес до вирішення власних соціальних проблем мізерний»,– зазначає національний координатор Карітасу України по роботі з людьми, що мають особливі потреби, Людмила Сухарєва.

Categories: Новини

Залишити відповідь