Бабуся Люба з Лимана, про яку ми вже розповідали, і імʼя якої носить наш збір, ніколи не думала, що колись житиме в прихистку. Вона жила в Лимані Донецької області. Жила з коханим чоловіком. Виховували сина.
З початком повномасштабного вторгнення все змінилось.
Чоловік невдовзі після вимушеної евакуації – помер. Син – на фронті. Квартира – понівечена. Залишилось тільки «тут і зараз», яке вона проживає у селі Заводське, в одному з двох прихистків Карітасу на Тернопільщині. Місце, де бабуся Люба вперше за довгий час відчула – тут її не просто жаліють, тут про неї дбають.
«Якщо раптом дива не станеться і наш прихисток закриють… Ми знайшли з сусідкою варіант: просту квартиру, три тисячі на двох за оренду, а ще комунальні, а ще ж треба їсти, ліки купувати. Звідси я не можу поїхати. Тут могила мого чоловіка. Я мушу залишитись», – каже вона. Тихо. Але твердо.
Понад два роки пані Люба у прихистку Карітасу Чортків. Серед таких самих жінок, які втратили свої домівки і близьких. Тут тепер її нова родина. Мешканці прихистку і персонал підтримують один одного. Жінки разом займаються рукоділлям, плетуть шкарпетки на фронт для військових. Кожну петлю, кожну стежку наповнюючи своєю любовʼю і молитвою.
«Тут я тепер вдома, – каже Любов, – Мені вже нічого не треба, крім тиші і…щоб син повернувся з війни».
Пані Люба всіма силами намагається не втрачати віру в найкраще. Вʼяже, підтримує інших, чекає на повернення сина з війни, молиться…
Прихисток Карітас Чортків, с. Заводське
Тепер подібних історій – двадцять. Саме стільки людей живе у прихистку в Заводському. І ще 25 – у Петрикові.
Прихисток Карітас Тернопіль, с. Петриків
А загалом в 6 прихистках Карітасу України – 154.
У кожного – своя війна. У когось – втрата дому, у когось – здоров’я, у когось – рідних…
Але в більшості з них залишається віра і надія на те, що попри всі негаразди і біди, все, ще може бути в них добре.
————
«Вишивка. Вона ніколи не вишивала, а тепер – вишиває», – каже про пані Ніну наша душа прихистку, соціальна робітниця Оксана Кучерук, Карітас Тернопіль.
«Пані Ніна, як взялася, вона не встала із-за столу, поки не вишила цей рушничок на Великдень до кінця», – з посмішкою додає Оксана, щиро радіючи успіхам своєї підопічної.
Ніна Фурсова переїхала з Бахмута. Жінка проживає у прихистку в селі Петрикові Тернопільської області з лютого 2024 року.
«Я в Сіверськодонецьку жила, потім у 2010 році переїхала у Горлівку, а коли на Донбасі почалось у 2014 році, то не захотіла в ДНР жити і переїхала у Бахмут. Там все розбито, немає нічого, де квартира, то там вигоріло все. Міста немає», — зітхає Ніна.
———
Надія – ще одна мешканка прихистку, яка переїхала з Харкова, після кількох онкологічних операцій.
«У Харків я намагалась повернутись. Двічі. Але коли в сусідньому будинку обвалився цілий під’їзд – я купила квиток до Тернополя. Просто не могла там більше залишитись. А тут – затишно. Тут не страшно», – розповідає Надія.
Вона теж живе у Петрикові.
⸻
«Ми намагаємось знайти підтримку. Бо ці люди не мають, куди повертатись. В їхніх містах – руїни. А тут для них створили другий дім», – говорить Наталія Гусак, менеджерка прихистку з Карітасу Чортків.
⸻
Протягом двох років проєкт фінансували наші партнери з Карітасу Австрії. Проєкт закінчується, але потреба в житлі і догляді – залишається.
Щоб прихистки не закрились, Карітас відкрив збір.
Потрібно 2 мільйони гривень – для харчування, опіки, психологічної підтримки.
Щоб бабуся Люба не мусила шукати квартиру без ремонту. Щоб Надія з Харкова мала змогу залишитись у спокої. Щоб ще 152 вимушено переселених людей старшого віку могли жили гідно, а не виживати.
“Ви навіть не уявляєте, як це — мати дах над головою, коли тобі 70 і ти нікому не потрібен”, – кажуть вони. Ми слухаємо. Ми можемо допомогти. Тільки не самі, разом. Ми це можемо разом.
⸻
Як можна допомогти?
Долучитись до збору на нашому сайті:
https://caritas.ua/causes/stan-turbotlyvym-onukom-dlya-babusi-lyuby-z-lymanu-karitas-vidkryvaye-zbir-dlya-meshkancziv-pryhystkiv/
Перерахувати в гривні або валюті можна сюди:
https://www.privat24.ua/rd/send_qr/liqpay_static_qr/qr_65b83c82b77c44ed89049b2c9d3c6b6eАбо на банку:
https://send.monobank.ua/jar/7PoefznHDR?fbclid=IwY2xjawKTgVxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETE1NlhKWmo1c1JhZjZmQnBmAR6AIzFlHRqntJqe6qHn3vLOErWv8ZWbtcjfTHAGdEpra2y-9tETlUb2SSrIvg_aem_4NCLIh0a0Zjvqn4zxD6ShA
🫂 Розповісти знайомим та поділитися посиланням на наш збір у соціальних мережах.
🫂 Запропонувати підтримку від вашого бізнесу, парафії чи спільноти.
📧Для запитів щодо підтримки від бізнесу, спільнот – звертайтесь: partners@caritas.ua.
🌍Реквізити для переказів з-за кордону – за посиланням:
https://caritas.ua/join-caritas-fundraising-aimed-at-helping-residents-in-shelters/
= = =
Проєкт «Emergency Shelters for Elderly in Ukraine/ Прихистки для людей старшого віку в Україні» реалізовувався протягом двох років Карітас Борислав, Карітас Коломия, Карітас Івано-Франківськ, Caritas Odesa UGCC (Прихисток для одиноких літніх людей “Ковчег” у с.Ракулово), Карітас Тернопіль, Карітас Чортків у партнерстві з Caritas Ukraine за фінансової підтримки Caritas Österreich.
#КарітасПрихистки
= = =
Історії, як у бабусі Люби чи пані Надії, можуть мати щасливе продовження. Залежить від нас. Бо навіть найтемніший день може стати світлішим – якщо хтось поруч скаже: «Я з тобою».
Tags: