Тетяна – багатодітна мама з Куп’янщини. У неї п’ятеро дітей, наймолодший має інвалідність. Війна увірвалася в їхню оселю з перших днів повномасштабного вторгнення, принісши окупацію, страх і травматичні події, про які жінка довго не могла навіть говорити. Майже три місяці родина жила під окупацією у рідному селі.
«Коли з літака скидали бомби, у дворі все розривалося, і навіть підвал хитався. Ми брали з собою лопати й ломи, щоб мати хоч крихту надії відкопати себе, якщо завалить», – пригадує Тетяна.
Життя перетворилося на виживання у вогкому підвалі, без світла й зв’язку. На дверях сховища вони написали: «Тут живе багатодітна родина», сподіваючись, що це зупинить окупантів.
Людяність, що рятує життя
Після деокупації у 2022 році військові під обстрілами вивезли сім’ю до більш безпечного селища. Звідти довелося добиратися самостійно.
Тетяна пам’ятає дощову жовтневу ніч, коли вони залишали розбитий дім. Лише документи й діти поруч – усе, що вдалося взяти. Наймолодшого, з інвалідністю, несли на руках, бо візок забрати було неможливо. Дорога пролягала серед руїн, повз знищені машини й людські тіла.
«Нам сказали: береш тільки дітей і документи. Як були в підвалі, так і виїхали. Було страшенно холодно», – пригадує жінка.
У Куп’янську доля подарувала їм зустріч із волонтерами. На вулиці вони побачили машину з написом «ЕВАКУАЦІЯ». Тетяна не могла повірити, що допомога може бути безкоштовною: «Я питаю: скільки це коштує? А вони кажуть: безкоштовно. У мене був шок. Так ми й виїхали до Харкова».
Нове життя та підтримка Карітасу Харків
У Харкові сім’я зіткнулася з новими труднощами: потрібно було знайти житло, пристосоване для дитини з інвалідністю. Прихисток не мав належних умов, тому довелося орендувати квартиру. Життя поступово стабілізувалося, але просити про допомогу жінці було нелегко.
Про Карітас Харків Тетяна дізналася випадково – від представників громади. Саме тоді їй порадили звернутися до фахівців проєкту «Грошова допомога та стійкість для України, фаза 3».
«Я не знала, що таке можливо. Просто прийшла, і мені допомогли. І фінансово, і порадами, і просто по-людськи», — каже жінка.
Перш за все вона хотіла забезпечити дітям навчання. Оскільки школи у Харкові працюють дистанційно, потрібна була техніка для онлайн-занять. Завдяки грошовій допомозі родина придбала ноутбуки та планшети.
Правова допомога й нові можливості
Після втрати дому й документів родина опинилася в юридичному глухому куті. Послуги приватних юристів були надто дорогими: «У приватного юриста мені сказали – 5 тисяч гривень. А у Карітасі я змогла все зробити безоплатно. Юристка, пані Олена пояснила, як подати заявки в суд, як відновити право власності».
Крім того, завдяки супроводу юристів Тетяна подала документи на отримання звання «Мати-героїня».
Психологічна підтримка: крок до зцілення
Окупація залишила важкі рани. «Я три роки мовчала. Не могла розповісти ні близьким, ні знайомим. Здавалося, що зрада може бути всюди», – зізнається жінка. Саме зустрічі з психологом Карітасу Харків стали переломним моментом: «Я не знаю, як витримала психолог Олена. Але після розмов із нею стало легше. Я зрозуміла: треба жити далі».
«Жити не минулим, а майбутнім»
Сьогодні Тетяна – не лише мама, яка дбає про дітей. Вона – сильна жінка, яка пройшла війну, окупацію й втрату дому, але продовжує будувати життя заново. Її чоловік поступово відновлюється після складної операції та вже працює. Родина все ще орендує житло у Харкові, але знає, що поруч є ті, хто завжди підтримає.
«Карітас – це місце, де тебе не осудять і завжди підкажуть. Я знаю: якщо щось станеться, я прийду до вас, і мені допоможуть».
Фінансова, юридична та психологічна підтримка – це не просто послуги. Це шанс знову відчути опору під ногами.
«Такі проєкти мають бути. Адже таких людей, як я, дуже багато. І деякі навіть не знають, що є така підтримка. А вона справді рятує», – ділиться Тетяна.
Проєкт «Грошова допомога та стійкість для України, фаза 3» реалізується за підтримки Карітасу Швейцарії та Швейцарської солідарності.
#CaritasSwitzerland#SwissSolidarity#CARE4U3
Tags: