За даними УВКБ ООН, через збройну агресію РФ понад 6,8 млн українців були змушені виїхати з країни у пошуках тимчасового захисту. За даними Омбудсмана України з прав людини Дмитра Лубінця лише 25% українців, вимушено переміщених за кордон, в майбутньому хочуть повернутися на Батьківщину.
Багато з них залишили домівки поспіхом, втратили рідних, житло, роботу, звичне життя. Навіть опинившись у безпечних країнах, вони не завжди відчувають полегшення — і це нормально.
Сучасна міграція — це не лише про нові можливості, а й про серйозні психологічні виклики. Попри уявлення про «нове щасливе життя», багато з тих, хто виїхав, або був евакуйований за кордон, стикаються з глибокими емоційними травмами. Один із таких психологічних феноменів — синдром Улісса, або хронічний і складний стрес мігрантів.
Психологічний тягар вимушеної міграції величезний. Синдром Улісса може стати відповіддю психіки на тривалу невизначеність, страх за майбутнє, розлуку з домом та рідними. Його варто розпізнавати — не плутати з лінощами чи «непристосованістю» — і вчасно звертатися по допомогу.
Що таке синдром Улісса?
Термін «синдром Улісса» був введений до наукового обігу у 2002 р. доктором Хосеба Ахотегі Лоізате з університету Барселони за результатами його 20-ти річної роботи з іммігрантами в Іспанії. Назва пов’язана із героєм давньогрецького епосу Одісеєм (в римській транслітерації – Уліссом), який після закінчення Троянської війни багато років не мав змоги повернутися додому.
Синдром Улісса — це стан, спричинений тривалим впливом сильного стресу, з яким стикаються мігранти, особливо ті, хто залишає країну не з власної волі, а внаслідок війни, переслідувань, бідності або катастроф. Примусова міграція має глибокий вплив на людину та її близьких, кожна друга людина, що опинилася далеко від дому переживає тривогу, депресію, відчуття, що в Україні – небезпека, друзі, близькі, колеги лишаються під обстрілами, а ти в безпеці, але туга не минає. Це пов’язано з численними переживаннями, з якими стикаються ці люди, а також з труднощами, які вони повинні подолати, щоб пристосуватися до нового контексту.
Симптоми синдрому Улісса:
– Хронічна тривога і почуття безвиході, вразливості, безсилля, страху і тривоги, зосередження на негативних думках і сценаріях розвитку, відчуття близької катастрофи, гіперболізація негараздів. Згідно дослідженням, спостерігаються такі психосоматичні симптоми, як дратівливість, нервовість, тривожність, головний біль, втрати апетиту, безсоння, болі у шлунку тощо;
– Смуток, апатія, депресивні настрої, від’єднання фізичного та емоційного досвіду і соматоформні розлади — фізичні симптоми психогенного походження;
– Відчуття ізоляції, культурного шоку, самотності, відчуженості від соціального оточення, обмеження соціальних контактів, сприйняття оточуючих людей як загрози, втрата приналежності, соціальна самоізоляція;
– Відчуття втрати гідності, ідентичності, зв’язку з рідними і помилковості ухваленого рішення, ностальгія, часто – відчуття провини і сорому, як у тих, хто залишив країну, так і в тих, хто залишив сім’ю.
Цей синдром не є клінічною діагностованою хворобою, але має серйозні наслідки для психічного здоров’я. Найбільше ризику піддаються біженці, особливо ті, хто перебуває в країні без належного статусу, соціальної підтримки чи доступу до медичних і психологічних послуг.
Дуже важливо розуміти, все, що відбувається з вами протягом шляху імміграції – це нормально. Кожен іммігрант проходить через це. Хтось переносить це легше, а хтось складніше. В цьому випадку доречно звернутись за допомогою до психолога.
Як допомогти собі або близьким?
– Свідома підготовка і планування до переїзду (ознайомлення із новим культурним середовищем і кліматичними умовами, пошук житла, роботи, влаштування дітей до освітніх закладів). Говоріть про свої емоції. Вони мають право на існування.
– Зверніться до фахівців. Багато організацій (зокрема, Карітас) надають безкоштовну психологічну допомогу мігрантам.
– Не ігноруйте своє тіло. Сон, харчування, рух — прості, але потужні речі.
– Будуйте нові зв’язки. Пошук спільноти, волонтерство, участь у місцевих ініціативах допомагають відчувати себе потрібними.
– Вивчайте мову, історію та культуру країни, в якій перебуваєте. Це прямий шлях до соціалізації.
Синдром Улісса — не про слабкість, а про те, як сильно людина може бути вражена складними обставинами. І водночас — про те, наскільки важливо не залишати її наодинці з цим болем.
Відомий французький скульптор Бруно Каталано майстерно передає суть мігрантів та їх страждань. У його бронзових статуях відсутні цілі частини тіла, але завжди присутня валіза. Як символ мігрантів, які ніколи не повернуть частину втраченого часу, адже залишили найдорожче – рідний дім. Говорячи про роботи скульптора, ми можемо провести пряму паралель з людьми, яким властивий синдром Улліса. Його роботи стали також відомими в усьому світі.
Творіння скульптора можна знайти у Франції, Великій Британії, Швейцарії, Китаї і США.
Проєкт «Обізнаний та готовий до Німеччини» надає безкоштовні консультації для тих, хто планує виїзд до Німеччини.
Для цього варто заповнити форму-запит на консультацію за одним з посилань:
https://forms.gle/Ks9XrLTq2w1c8L2Y7 або
Проєкт не є рекрутерським та не займається працевлаштуванням за кордоном.
Tags: