Коли 26 квітні згадували чергову річницю аварії на Чорнобильській АЕС, до Миколи Гончарова завітали журналісти. Згадували події тридцяти дев’яти річної давнини, пам’ять про які з ним залишається на все життя.
«Перший тиждень ніхто нічого не відчував, а на другий тиждень страшенне відчуття в’ялості та втоми, в усіх… Зрозуміли – щось не те, але медиків не було, тому через силу працювали. Ніхто радіації нам не вимірював».
Дні участі у ліквідації ЧАЕС залишили слід на його здоров’ї назавжди: рак щитоподібної залози та практична втрата зору на одному з очей.
Посилання на відео Суспільного Франківськ:
На сьогодні пан Микола Гончаров з сестрою Зоєю вже другий рік мешкає в Прихистку Карітасу Івано-Франківська для внутрішньо переміщених осіб старшого віку у селищі Войнилів Калуського району Івано-Франківської області. Курахове вони вимушені були залишити після початку повномасштабної війни. А після окупації міста їм тепер і немає куди повертатися. Вік та здоров’я даються взнаки: він втрачає зір на друге око. Але уважно слухає новини по радіо – він чекає, коли нарешті звільнять рідне Курахове.
«Курахове вщент розбили, вертатись нікуди… Дітей нема, дружина раніше померла, от тут з сестрою разом і живемо, вона теж вдова. Якби не ваш прихисток, то не знаю як би я вижив».
Попри все, через що довелося пройти, пан Микола не втрачає життєвого оптимізму. У Прихистку він та всі мешканці Прихистку знайшли свій другий дім, нову родину та шанс на гідне життя.
Проєкт «Прихистки для людей похилого віку в Україні» протягом двох років отримував фінансування від партнерів з Карітасу Австрії. На жаль, 31 травня 2025 року він добігає свого кінця.
На сьогодні в прихистках Карітасу Чорткова, Карітасу Івано-Франківська, Карітасу Коломиї, Карітасу Одеси, Карітасу Тернополя та Карітасу Борислава знайшли свою тимчасову домівку сто п’ятдесят чотири людини. Для того, щоб ці люди і надалі мали дах над головою, могли задовольнити свої потреби у теплі, їжі та психологічний підтримці, Карітас України розпочинає збір коштів під гаслом: «Стань дбайливим онуком для любої бабусі чи дідуся». Оскільки, що може бути більш щирим, ніж любов онуків до своїх бабусь та дідусів. На жаль, донорських коштів вже не вистачає, як і видатків місцевих бюджетів. Єдина надія – добрі серця небайдужих людей.
Як саме ви можете допомогти:
– Долучитись до збору на сайті:
https://www.privat24.ua/rd/send_qr/liqpay_static_qr/qr_65b83c82b77c44ed89049b2c9d3c6b6e
– Поділитися покликанням на збір у соціальних мережах.
– Запропонувати підтримку від вашого бізнесу, парафії чи спільноти.
– Для запитів щодо підтримки від бізнесу, спільнот або для переказів з-за кордону – звертайтесь на e-mail: partners@caritas.ua
Tags: