
«Чим би я закінчила книгу, якби писала про прихистки? Я б закінчила тим, що все буде добре: ці старенькі знайшли собі нових друзів та любов оточуючих», –
Ірена Карпа, письменниця, музикантка, культурна дипломатка, тележурналістка та амбасадорка проєкту «Прихистки для людей старшого віку в Україні».
Її книжки – від «Фройд би плакав» до «Тільки нікому не кажи» – читають за один вечір і не забувають роками. Її героїні – живі, чесні, вразливі і дуже сміливі. Її голос – про справжність, про вибір бути собою.
Ірена Карпа – одна з амбасадорів проєкту «Прихистки для людей старшого віку в Україні», людина з великим серцем, яка миттєво відгукнулася на пропозицію стати частиною цього проєкту. Як зізнається Ірена, вона – людина з емпатією, а тому з великим хвилюванням погодилась підтримати тих, хто вимушений був через війну залишити свій дім та все те, що наживав роками, сподіваючись на гідну та спокійну старість. Не судилося – війна безжалісно пройшлася по життю мільйонів людей. Але людям старшого віку особливо важко.
«Старість – це завжди важко», – Ірена відчула це на собі. У неї старенька бабуся, яку вона вимушена була евакуювати, рятуючи від військових дій, на Прикарпаття.
«Чому старенькі не залишають свої будинки, навіть тоді, коли вони опиняються у зоні бойових дій? Вони бояться втратити все те, що складає їхнє життя – дім, корівку тощо», – емоції переповнюють письменницю.
Ірена дуже прагне допомогти, влучно згадуючи, що саме ставлення до людей старшого віку і є показником рівня розвитку суспільства. Вона вірить, що її приклад участі в проєкті стане закликом до всіх небайдужих. Навіть якщо немає можливості допомогти фінансово, ви можете, щось запропонувати і подарувати, можна взяти участь у різних заходах, які організовують у прихистках, щоб надати психологічну підтримку їхнім мешканцям. Сама Ірена вже ділиться з командою проєкту досвідом організації таких закладів в Європі.
«Людина мала своє життя, але її з нього вирвали», – розмірковує амбасадорка. Навіть для молодої людини – це стрес, а що все казати про людей старшого віку.
Два роки тому Карітас України, відповідаючи на гуманітарну кризу, викликану війною, разом з партнером та донором з Карітасу Австрії, запровадили проєкт «Прихистки для людей старшого віку в Україні».
На сьогодні у Карітасі України таких прихистків 6 і в них проживає 154 людини. А всього за ці 2 роки через них пройшло більше півтори тисячі людей. І кожен з них – це історія втрат, відчаю та здобуття. Більшості з них немає куди повертатися: їхні будинки або зруйновані, або знаходяться під тимчасовою окупацією. Багато з них – самотні, їхня єдина надія на допомогу – це кожен з нас.
«Уявити собі, як проживають старість у війні самотні люди старшого віку, ми навіть уявити собі не можемо. Я навіть не можу уявити собі ступінь розгубленості якоїсь бабці чи дідуся… І тут раптом у них немає дому, їм немає куди діватися… Тому такі ініціативи, як від Карітасу, вони – такі людські», – говорить Ірена.
На жаль, проєкт закінчується і тепер тільки від кожного з нас залежить: чи буде завтра у цих людей дах над головою, тепла вечеря та психологічна підтримка. Ми зможемо це зробити!
Як саме ви можете допомогти:
Долучитись до збору на сайті:
https://www.privat24.ua/rd/send_qr/liqpay_static_qr/qr_65b83c82b77c44ed89049b2c9d3c6b6e
Поділитися покликанням на збір у соціальних мережах.
Запропонувати підтримку від вашого бізнесу, парафії чи спільноти.
Для запитів щодо підтримки від бізнесу, спільнот або для переказів з-за кордону – звертайтесь на e-mail: partners@caritas.ua
#КарітасПрихистки
#ПрихисткиДобра
Більше про розмову з Іреною Карпою дивіться у відео:
Tags: