Image

«Світ повний добрих людей і з цією думкою ми долаємо різні виклики», – Дзвенислава Чайківська про роботу паліативу в Шпиталі Шептицького

0 Comments

14.10.2013, Львів
12 жовтня у всьому світі відзначається День паліативної опіки. В Україні щороку близько 500 тисяч хворих потребують паліативної допомоги,  зокрема, дорослі і діти в термінальних стадіях онкологічних і серцево-судинних захворювань,  СНІДу і туберкульозу, хворі з важкими травматичними і дегенеративними ураженнями центральної нервової системи, периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату, інваліди та люди похилого віку тощо. Однак зараз в Україні тільки 5% хворих помирають в медичних закладах, де отримують необхідну спеціалізовану медичну допомогу, адекватне знеболення і професійний догляд.

Вітчизняна система охорони здоров’я  поки що не може забезпечити доступність паліативної допомоги для більшості хворих, які її потребують. Причин цьому багато, але однією з найбільш значимих є відсутність кваліфікованого медичного персоналу, який пройшов відповідне навчання. В Україні сьогодні функціонує близько 10 хоспісів, найбільші з яких знаходяться в Івано-Франківську, Харкові, Львові. Також у деяких регіонах при онкологічних диспансерах відкриті відділення паліативної допомоги і в них наявні ліжка для паліативних хворих.

За останні 10 років у Львові більше 1500 невиліковно хворих людей отримали хоспісну допомогу, це близько 100-120 осіб на рік, які  проходили стаціонарне лікування. Перший в Україні хоспіс було  відкрито у Львові в 1997 році – це комунальний заклад, у якому почали надавати медичну та психологічну допомогу людям з невиліковними захворюваннями. Згідно з державними нормами, на 10 тис. осіб населення потрібно 10 ліжок у хоспісі. Наразі Львів має мінімально потрібну кількість – 75 ліжок на 800 тис. осіб населення: частина з них – у комунальному хоспісі, частина – при двох поліклінічних  відділеннях міста, ще близько 25-30 таких ліжок – у Шпиталі Шептицького.

Благодійна установа «Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького», яку традиційно називають «народна лічниця», засновано у 1902 році з ініціативи Митрополита  Шептицького. З 2003 року на базі цієї благодійної установи функціонує відділ паліативної та госпісної допомоги. Працівники Шпиталю намагаються полегшити фізичні і духовні страждання, допомагають гідно завершити земне життя недужим у термінальній стадії. Основні зусилля медичного персоналу спрямовані на створення саме психологічного комфорту хворим.

Розповідає Вікторія Каганяк, завідувач відділення паліативного лікування в Шпиталі Шептицького: «У нас бувають дуже різні пацієнти та історії відносин, але особливо запам’ятовуються ті, для кого

перебування у Шпиталі було приємним етапом в житті. Наприклад, пан Ігор (з етичних міркувань ім’я змінено) – інвалід від народження, який мав генетичну аномалію, що почала проявлятись після 16-го року життя.

У нього в підлітковому віці, власне, різко почало віднімати руки і ноги, виникли серйозні проблеми із серцем, набряки і порушення водного балансу в тілі, постійна задишка. Рідні Ігора витрачали величезні суми коштів на постійні обстеження, лікування і пов’язані з тим подорожі. А потім батьків не стало – і що дуже приємно і знаково – молодив чоловіком почали опікуватись колишні однокласники. Вони щодня надавали йому необхідну опіку, фінансово забезпечували, психологічно підтримували. Доки не стало зовсім складно…

До нас Ігор потрапив, коли йому було 33 роки. Неймовірно позитивний чоловік, що мав чітку мету – одужати, щоби відвідати рідного брата у Москві, а потім сестру в Ліберії. Щоправда довелось докласти чимало зусиль для цього, Ігор тричі лягав у наше відділення і в кінці-кінців мав настільки гарні показники здоров’я, що лікарі дозволити йому вирушити у мандрівку до найрідніших людей!».

Також в Шпиталі Шептицького надається якісне медичне обслуговування та соціальні послуги, амбулаторна і консультативна допомога різноманітних профілів для широкого кола людей і особливо потребуючих, діє проект «Домашня опіка» для самотніх людей похилого віку. Щомісяця послугами закладу користуються сотні людей.

У 2007 році Шпиталь Шептицького став переможцем національного конкурсу і отримав звання «Благодійник року». У березні 2010 року Міністр охорони здоров’я України Василь Князевич нагородив керівника установи Дзвениславу Чайківську заохочувальною відзнакою в галузі охорони здоров’я – орденом святого Пантелеймона. У 2010 році Блаженніший Любомир (Гузар), глава Української Греко-Католицької Церкви, відзначив директорку Шпиталю грамотою за значний вклад у розвиток соціальних програм охорони здоров’я в Україні, розбудову Карітасу України і Шпиталю Шептицького.

Шпиталь Шептицького фінансується з благодійних внесків місцевих добродійників і пожертв з-за кордону, від держави допомоги не отримують. Свого часу мали забезпечення від Львівської міської ради, але воно було нетривалим і конкретно на людей, яких відбирали спеціальні державні соціальні служби, – кажуть у Шпиталі.

«Бувають періоди, коли економічне становище нашої установи вкрай складне, але ми ніколи не нарікаємо. Світ повний добрих людей і з цією думкою ми долаємо різні виклики. Фінансова чи матеріально-технічна підтримка Шпиталю – найкраща подяка і визнання для нас, до яких ми завжди відкриті», – з щирою посмішкою на обличчі стверджує  Дзвенислава Чайківська.

Якщо і Ви нині маєте змогу допомогти Шпиталеві Шептицького певними ресурсами – звертайтесь за контактами:
+38 032 235 22 66 (9), м. Львів, вул. Озаркевича, 4, 79016

Відео про Шпиталь Ви можете переглянути тут.

Categories: Новини

Залишити відповідь

uk Ukrainian
X
%d bloggers like this: