Івано-Франківський Карітас провів 4 літні табори для більш як 100 потребуючих дітей

08.07.13, Івано-Франківщина
Надворі спекотне літо – пора  канікул,  відпусток, різноманітних розваг, подорожей та оздоровлення. Особливої уваги  та допомоги у влаштуванні  літнього відпочинку  потребують діти та молодь, які опинились в складних життєвих обставинах і насамперед через матеріальні проблеми батьків не мають змоги відпочивати. Руку допомоги для цих дітей завдяки благодійникам з Німеччини, Австрії та парафіян греко-католицької церкви в Івано-Франківську простягає Івано-Франківський Карітас. Цьогоріч уже восьмий раз вони організовують  літнє оздоровлення  для дітей у  Карпатах.

Серед мальовничих гір у селі  Заріччя Надвірнянського району на Івано-Франківщині впродовж червня брали участь в літніх таборах загалом 107 дітей та 16 батьків. Серед них – діти позбавлені  батьківської опіки, з кризових і малозабезпечених родин, з багатодітних сімей, діти і молодь з вадами розумового розвитку, діти трудових мігрантів, діти і батьки, що живуть із ВІЛСНІДом.

4 табірні зміни проводились на базі реколекційного центру Місійного товариства св. ап. Андрія УГКЦ. Супроводжували дитячий відпочинок 10 працівників місцевого Карітасу і 9 волонтерів.

Особливістю цьогорічного оздоровлення дітей було те, що до цільової групи  учасників табору були  також залучені їх батьки, — адже вони також потребують соціально-психологічної  допомоги  та  підтримки у налагодженні контактів з дітьми, самореалізації  та протистоянні життєвим труднощам.  Як показує досвід роботи з дітьми, які опинилися у складних життєвих ситуаціях, для них важливими потребами є підтримка з боку рідних та близьких людей, атмосфера любові та взаєморозуміння у сім’ї, а також спільне з батьками активне проведення часу. Однак дедалі частіше батьки сьогодні матеріальний комфорт і роботу ставлять на перше місце, а безпосереднє спілкування з близькими людьми і особливо з дитиною відходять на другий план.

В першій таборовій зміні відпочивали діти та молодь з вадами розумового розвитку. Літні грози не завадили їм гарно відпочити, набратись фізичних сил, спробувати свої таланти у  різноманітних творчих конкурсах. Окрім відпочинку, вони знаходили ще й час для навчання та закріплення практичних навиків  самостійної поведінки: застеляли ліжка,  прибирали в кімнатах, самостійно  дбали за свою особисту гігієну.

«Дякую всім, завдяки  кому я мала можливість  приїхати сюди на відпочинок! Я спочатку не хотіла їхати, щоб не пропустити серіал «Величне століття. Роксолана». Але тепер дуже рада, бо тут я зустріла нових друзів, навчилась зачісувати своє волосся і ще я тепер самостійно вмію застеляти ліжко», –  каже Майя Тонієвич,  підопічна Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ, яка  проживає в Геріатричному пансіонаті.

В другій таборовій зміні під девізом «Здорово живемо» відпочивали діти позбавлені батьківської опіки, з багатодітних та малозабезпечених сімей, діти трудових мігрантів. Програма табору акцентувала увагу його учасників  на важливості ведення здорового способу життя, сприяла їхній самореалізації та  формуванню позитивної мотивації, усвідомленню переваг здоров’я.

Кожен день у таборі мав свою назву: день фізичного здоров’я і спорту – участь дітей у станційній грі «Веселі старти», турнір з футболу; день туризму та корисного дозвілля – гра-подорож «Географічна карусель», шоу-програма «Театр екологічної моди»; день здорового способу життя – тренінг «Твій вибір за тобою!, форум-театр про негативні явища алкоголю і куріння, танцювальна акція «Зроби свій вибір на користь здоров’я»; день творчості та здорового гумору – майстер-класи, виставка карикатур про здоров’я, конкурс «Міс і містер табору», день вражень і прощання – виготовлення загонових плакатів «Спогади про табір».

Третя ж зміна табору «Я+МИ – одна сім’я: пошуки взаєморозуміння» мала на меті сприяти взаємній інтеграції  батьків та дітей з 12 родин, які знаходяться  під соціальним супроводом місцевого Карітасу.   Впродовж 7 днів  команда організаторів і волонтерів табору працювала над покращенням взаємостосунків батьків з дітьми, допомагала налагодити більш довірливі відносини та   усвідомлювати значення рідних людей у власному житті, а також надавала індивідуальну соціально-психологічну підтримку батькам та їхнім дітям.

Четверта зміна табору залучила батьків і дітей, які живуть з ВІЛСНІДом.  «Ти не один: ми – одна велика сім’я» –  саме під таким гаслом і методологією роботи будували свою працю  працівники  проекту «Центр догляду та підтримки ЛЖВС» (примітка – людей, які живуть із ВІЛСНІДом), які надавали психологічну та реінтеграційну допомогу для цільової групи  у вигляді як індивідуальних консультацій, так і групових занять. Психологом і педагогом табору було організовано різноманітні ігри та конкурси, проведення яких сприяло розкриттю дитячого потенціалу, виявленню їхнього психоемоційного стану з метою наступної корекції за допомогою індивідуального спілкування з ними та їхніми батьками.

Традиційно кожен день розпочинався з молитви, що додавало душевного спокою батькам, яким так тяжко осмислити  присутність в їх житті ВІЛСНІДу, дати відповідь на болюче запитання: «Чому це сталося саме зі мною та моєю дитиною? За що мені таке випробування?». Впродовж усього червня, всіх 4 таборових змін, діти та молодь розвивали та збагачували свій внутрішній світ, примножували духовні цінності завдяки отцю Мирославу Ханенку — духівнику реколекційного центру. Щоденна Свята Літургія, сповідь, причастя, індивідуальні  духовні бесіди, спільна вечірня молитва у дружньому колі були доступні для усіх бажаючих і створювали незабутню атмосферу позитиву та радості.

«Що об’єднувало усі таборові зміни, десятки дітей і чудово проведені разом тижні – це неодмінно спортивні заняття і змагання, екскурсії, відпочинок біля річки, музичні заходи,  конкурси, ігри, майстер-класи, розважальні вечірні програми та дискотеки.
Але наші табори – це не тільки веселощі, активний відпочинок, потужний заряд  емоцій, але і стимул до самопізнання та самоствердження, прийняття життя у всій його сутності із різноманітними випробуваннями і труднощами. Ми вчимо дітей найважливішого – що завжди поряд є ті, хто допоможуть, і так само треба самим бути тим, хто допомагає потребуючим і змінює нашу країну на краще», – розвідає Леся Дорош, керівник напрямку роботи з дітьми і молоддю в івано-франківському Карітасі.