Image

Здорова дитина – щаслива родина

0 Comments


Як вберегти дитину від ВІЛ?
30.11.2010
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі Снідом. Боротьба проти ВІЛ/СНІДу є викликом для усього суспільства! Проблему ВІЛ/СНІДу не вдасться вирішити без активного залучення та підтримки громадських та церковних організацій, вважають співробітники Карітасу. Тому Карітас на міжнародному та національному рівні активно включається в боротьбу проти епідемії.



 
Співробітники Карітасу, щоб полегшити життя хворих на СНІД, активно співпрацюють з державними установами. Наприклад, налагоджено тісну співпрацю з Львівським обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІДом (ЛОЦ СНІДу). ВІЛ-позитивні люди та їхні сім’ї також можуть отримати консультації, психологічний та медичний супровід у Шпиталі Шептицького (Львів), яким опікується Карітас. Для ВІЛ-позитивних дітей у Шпиталі Шептицького створена кімната денного перебування.
 
Історія підопічної Шпиталю Шептицького: Щаслива сім’я. Людей поєднує кохання, взаєморозуміння, повага… «Я почувалася найщасливішою жінкою, коли дізналася, що вагітна. Так давно хотілося мати справжню сім’ю. Дитина – це найбільша радість для батьків, і ця  радість переповнила мене по самі вінця.
Кожного ранку я прокидалася  з думкою про своє дитя: яким воно буде, коли народиться? Хотілося, звичайно, щоб дитина була насамперед здоровою, тому всі обстеження пройшла вчасно. Аналізи в нормі, почувалася добре – жодних підстав для хвилювання. Тільки-от чомусь  довго немає  результатів забору крові на ВІЛ. Під час  чергового візиту в поліклініку дізналася

жахливу новину: Я –ВІЛ-інфікована! Це було  неначе  грім серед  ясного неба.  Як таке могло статися ? Чому? Чому саме я? Чому саме мою дитину спіткало таке   лихо? Безліч запитань і  жодної  відповіді. Більше тижня не могла взяти себе в руки. Плакала не перестаючи. Чоловік не знав як мене заспокоїти. А мене мучили питання: якою народиться моя дитина? А може взагалі перервати вагітність? Ні! Це недопустимо. Адже ми з чоловіком хотіли цієї дитини. Настав день, коли я собі сказала: досить! Досить плакати, шукати винних. Це абсолютно нічого не змінить. Треба якось жити далі.

У ЛОЦ СНІДу  дізналася, що  у  ВІЛ-позитивної  матері може народитися абсолютно здорова дитина. Для цього потрібно прийняти відповідні ліки, при чому приймати їх в суворо визначені години, інакше лікування не дасть ніякого ефекту. Спочатку  було важко. Важко жити з думкою, що моя дитина піддається ризику бути ВІЛ-позитивною. Але надія на краще залишалася.

Далі – лікування під капельницями і кесарів розтин на сьомому місяці вагітності.

Коли  отямилася  після  операції, перше питання: що з  моєю дитиною? Лікар сказав, що дитину відправили в реанімацію обласної лікарні для недоношених дітей. Там  хлопчик отримав ліки для профілактики. А я чекала  на результати  аналізу  пуповинної  крові. Результати були  невтішними хоч і  не остаточними. У пробірці я  принесла  кров  синочка  у ЛОЦ СНІДу, щоб дізнатися  остаточні результати. Довгі дні очікувань… А що, коли дитина виявиться ВІЛ-позитивною? Господи, на які страждання приречене моє немовля! Цих два тижні були для мене найважчими. Нарешті результат: дитина не інфікована!  Ми почувалися  після цієї  новини  найщасливішими.

Отже, ще не все втрачено. Попри всі жахіття, які  довелося пережити мені і моєму малюкові. Радує, що дитина народилася ВІЛ-негативною. Хоча синочок   має багато проблем  зі  здоров’ям  але вони не настільки  страшні, як  ВІЛ і їх цілком реально перебороти. Я вірю, що у нас все буде добре.»

 
Сьогодні можна гарантувати 99% народження здорової дитини від інфікованих батьків. Але у світі є випадки, коли немовля усе одно отримувало вірус у спадок. Хоча це пояснюється недотриманням суворих правил прийняття ліків: визначеного часу і дози.
Вагітні ВІЛ-позитивні жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.
 
“З 26 тижня вагітності і до пологів жінці призначають АРТ-терапію. Після народження дитини також одразу дають медичні препарати і малюк залишається здоровим. Але ще 18 місяців немовля перебуває під наглядом лікарів, допоки не виведуться з його організму антитіла матері,” – розповіла Курницька Галина, співробітник  Шпиталю Шептицького.
 
Щоб попередити передачу ВІЛ-інфекції від матері до дитини, вагітній жінці  необхідно знати основні вимоги та складові заходів попередження:
– вести здоровий спосіб життя;
– своєчасне обстеження на ВІЛ-інфекцію – у термін до 12 тижнів вагітності;
– регулярно відвідувати лікаря акушер-гінеколога жіночої консультації та спеціаліста Центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом, виконуючи рекомендації та призначення лікарів;
– прийом за призначенням лікаря спеціальних  медикаментів – антиретровірусних препаратів, які попереджують ВІЛ-інфікування новонароджених;
– своєчасна госпіталізація на пологи для зменшення  ризику  передачі ВІЛ-інфекції  під час пологів;
– виключення грудного вигодовування новонародженого та заміна його адаптованими молочними сумішами;
– забезпечення відповідного  догляду  за новонародженим за спеціальними правилами та динамічне  спостереження за дитиною у лікаря-педіатра з метою уточнення статусу до досягнення дитиною віку 18 місяців.
 
Існує декілька підходів до того, яким способом  повинна народити ВІЛ-інфікована вагітна: природнім шляхом чи за допомогою операції кесаревого розтину. Операція кесарів розтин є одним із компонентів профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини. Проте такий метод доцільно застосовувати планово у терміні 38 тижнів вагітності після консультації з лікарем з одночасним прийомом антиретровірусного  препарату за однією із схем профілактики.
 
* Читати документи розроблені  робочою групою з питань ВІЛ/СНІДу Карітасу Європи:
 
Відповідь Карітасу на епідемію ВІЛ/СНІДу в Європі: В солідарності з людьми, які живуть з ВІЛ/СНІДом чи зазнали його впливу. Політика Карітасу Європи щодо ситуації з поширенням епідемії ВІЛ/CНІДу
РЕКОМЕНДАЦІЇ
БАЗОВИЙ ДОКУМЕНТ КАРІТАСУ ЄВРОПИ З ПИТАНЬ ВІЛ/СНІДу
    Зміст
1. Вступ
2. Розповсюдження епідемії ВІЛ в Європі.
3. ВІЛ/СНІД та права людини
4. Відповідь католицької церкви на епідемію СНІДу
5. Обов’язок діяти
6. Етичні питання
7. Досвід діяльності Карітасу у сфері ВІЛ/СНІДу
Додаток 1. Скорочення
Додаток 2. Діаграми та інші джерела
Додаток 3. Бібліографія
Проблему існування епідемії СНІДу в країні не можна вирішити поодинокими, окремими ініціативами: хвороба потребує мобілізації усіх сил суспільства. Тому дуже  важливо, щоби політики та державні діячі, зрозуміли потребу підтримки недержавних організацій, які працюють у сфері надання соціальних послуг населенню.
 
* Душпастирська відповідь на стигму і дискримінацію ВІЛ-позитивних осіб
17-19 листопада 2010, доповідь Ростислава Дзундзи на Національній науково-практичній конференції з міжнародною участю з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу «За кожне життя – разом». На конференції у доповіді Ростислава Дзундзи також була представлена робота Карітасу України.

Categories: Новини

Залишити відповідь