Тим, хто пережив трудове рабство, міжнародні організації, зокрема МОМ, допомагають разово грошима, пропонують медичне обстеження і лікування, та дають можливість освоїти нову професію за кілька місяців.
«У нас в центрі з постраждалими працюють психологи – це може бути кілька консультацій або курс реабілітації. Юрист допомагає написати заяву, якщо забрали документ або потрібно звернутися в поліцію», – розповів координатор проекту «Скажи «Ні!» Торгівлі людьми» Карітасу Харків Ігор Тридуб.
Є в Карітасі Харків і список правил, які допоможуть уникнути трудової експлуатації.
Наприклад, перед тим, як кудись їхати і щось підписувати, інформацію про майбутню роботу потрібно перевірити усіма способами. Через інтернет: чи є таке підприємство взагалі, адже часто обіцяних фабрик не існує взагалі.
Якщо влаштовуєтесь на роботу через фірму-посередника, то у неї повинна бути ліцензія і дата її видачі, за якими можна перевірити фірму. З тими, хто працює неофіційно – не зв’язуватися. Не платити за послуги готівкою – лише безготівковий розрахунок, тільки через банк, щоб потім можна було довести.
Перед підписанням договору з роботодавцем необхідно проконсультуватися з юристом – в контракті може бути, наприклад, нюанс, що якщо хоч раз подивишся в свій телефон під час роботи, то втрачаєш весь заробіток за день, тиждень або навіть місяць. Підписуйте договір з майбутнім роботодавцем в двох примірниках, і тільки на зрозумілій вам мові. Якщо вам пропонують домовлятися про умови праці після приїзду в іншу країну, це може вказувати на шахрайські схеми.
Нікому не давати свій паспорт, окрім представників державних органів і прикордонних служб. Перед поїздкою обов’язково зробити ксерокопії паспортів, одну копію тримати з собою. Зробити скан-копії всіх важливих документів і зберегти їх у своїй електронній пошті або в сервісах на зразок Google-диск.
Хороший роботодавець зацікавлений, щоб співробітник знав мову країни, куди їде на роботу. Якщо людина не володіє мовою, і у неї не питають, чи говорить вона тією ж англійською, це теж показник, що попереду будуть труднощі.
Роботодавець повинен цікавитися вашими професійними навичками – якщо цього немає, це ознака потенційного трудового рабства.
Як і те, що роботодавець не питає про стан здоров’я майбутнього співробітника. Адже для фізичної роботи на будівництві або на заводі міцне здоров’я необхідно. Якщо таких питань немає – це теж показник пастки в рабство.
Дізнайтеся про права та обов’язки працівників в країні, в якій ви плануєте працювати. Це треба зробити перед підписанням будь-яких договорів.
Майте всі необхідні документи для працевлаштування за кордоном – робочу візу (крім Польщі), дозвіл на роботу, договір з роботодавцем, діючий закордонний паспорт (мінімум 3 місяці після повернення додому). І пам’ятайте, що змінити тип візи – з туристичною на трудову – за межами країни походження неможливо.
Ксерокопію документів, вашу свіжу фотографію, інформацію про роботодавця і про роботу залиште рідним і близьким перед від’їздом. І після від’їзду регулярно телефонуйте або пишіть рідним, розповідайте їм про всі зміни місця проживання і роботи. На випадок небезпеки заздалегідь придумайте слово-пароль – з його допомогою ви зможете повідомити, що потрапили в складну ситуацію, якщо відкрито говорити про це не вийде.
Дізнайтеся заздалегідь адреси та телефони державних структур, поліції, консульських і посольських установ, громадських організацій, благодійних фондів та церкви, куди зможете звернутися в складній ситуації.
За матеріалами: https://kharkov.comments.ua/article/zhivij-tovar-jak-harkivjani-stajut-zhertvami-torgivli-ljudmi/?lang=ru