Сектор: Shelter
Області України: Київська, Харківська
Збір даних проведено: Карітас Київ, Карітас Харків
Період збору даних: 18.04.2023-28.04.2023
Дата підготовки звіту по дослідженню: 05.05.2023
Методи збору даних, які були використані:
1. телефонне опитування бенефіціарів
2. телефонне напівструктуроване інтерв’ю з ключовими інформантами (представниками місцевої влади)
Мета дослідження: оцінка доцільності будівництва швидкомонтованих будинків для людей, чиє житло постраждало від війни.
Ключові результати
93% опитаних не мають навіть однієї придатної для проживання кімнати у будинку. При цьому, майже 2/3 респондентів самостійно шукали тимчасове житло, а 35% – проживають у помешканні, яке було їм надано неурядовими організаціями (ГО/БФ), родичі / знайомі / друзі чи місцева влада.
52% бенефіціарів почуваються у тимчасовому житлі добре.
Незалежно від того, яким чином бенефіціари знайшли тимчасове житло, у якому мешкають зараз:
- 66% вважають його розташованим у зручному місці,
- 64% задоволені умовами проживання,
- 63% задоволені комфортністю приміщення,
- 47% вважають його безпечним.
Своїми силами готові відновлювати зруйноване житло 4% бенефіціарів, тоді як розраховують на допомогу у вирішенні цього питання 59% опитаних. Найбільше респонденти сподіваються на підтримку з боку міжнародних програм допомоги (53%), тоді як підтримкою центральної і місцевої влади планують заручитися 48% і 40% відповідно. При цьому, 63% бенефіціарів вже звертались за отриманням допомоги. Як правило, це було звернення до місцевої влади для складання акту пошкодження майна та реєстрація на цільову допомогу від органів місцевого самоврядування та/або партнерських програм. Варто зазначити, що жоден бенефіціар не отримав допомоги у необхідному йому обсязі. Найбільш поширені формати допомоги – ліквідація завалів та надання будівельних матеріалів.
Основними критеріями, яким має відповідати тимчасове житло, на думку бенефіціарів, є наступні:
- забезпечене комунікаціями – електрифіковане, має водопостачання тощо;
- придатне для проживання, тобто, облаштоване меблями і всім необхідним для приготування їжі та відпочинку;
- тепле;
- комфортне;
- безпечне.
Для більшості (83%) важливо, аби тимчасове житло було розташовано поруч зі зруйнованим будинком. Це потрібно з наступних причин:
- мати можливість брати участь / контролювати відновлення будинку;
- для догляду за землею /городом / садом;
- психологічний комфорт – це рідне місце;
- зручне місце розташування (близько до роботи).
2/3 опитаних надали б перевагу грошовому гранту на відбудову власного помешкання, аніж скористалися б можливістю бути забезпеченими тимчасовим комфортним житлом з подальшим отриманням його у право власності.
Аргументи на користь грошового гранту на відбудову такі:
- важливо відбудувати свій дім якомога скоріше;
- без гранту не зможуть відновити своє житло;
- мають тимчасове місце проживання;
- не хочуть жити у модульних будинках.
Варіант проживання у комфортному тимчасовому житлі, яке б у подальшому стало їх власністю, обрали б для себе 32% опитаних. Бенефіціари пояснюють свою позицію таким чином:
- немає сил / грошей / можливостей відновити своє житло;
- дах над головою потрібен зараз.
69% опитаних позитивно ставляться до модульних будинків як до варіанту тимчасового житла, а себе можуть уявити у такому помешканні 59% бенефіціарів. Позитивне ставлення спирається на такі позиції:
- як тимчасовий варіант – це краще, ніж жити на вулиці / в орендованому / у родичів;
- мають досвід проживання чи бачили / відвідували модульні;
- підходить для людей похилого віку.
Негативне ставлення ґрунтується на думках про те, що:
- модульні будинки – холодні;
- модульні будинки – не комфортні;
- хто отримає модульний будинок – не зможе отримати допомогу на відновлення власного житла;
- нічого немає постійнішого за тимчасове.
Окрім того, на Київщині і Харківщині вже є кейси, пов’язані із модульними будинками. Реалізовані проєкти, про які згадували інформанти, мали суттєві недоліки, які впливали на комфорт мешканців тимчасового житла. Респонденти зазначали відсутність внутрішнього облаштування / умеблювання будинку, потреба під’єднати комунікації, в тому числі, електрику за рахунок бенефіціара тощо. Обізнаність про такі нюанси сприяє упередженому ставленню до майбутніх проєктів і створює недовірливий фон до модульних будинків, як варіанту тимчасового помешкання.
48% бенефіціарів можуть назвати модульні будинки гідним житлом, 24% з ними не погоджуються у цьому, тоді як майже третина опитаних (28%) не може визначитись із своєю позицією. Ті, хто вважає модульні будинки гідним житлом, пояснюють це через такі аргументи:
- це краще, ніж нічого;
- гідне, але за певних умов, наприклад, облаштовані, американського типу (дерев’яні, а не залізні), якісно побудовані, просторі, встановлені на власному подвір’ї тощо;
- краще, ніж жити у комунальних закладах / в родичів.
Контраргументами є такі твердження:
- модульні будинки – холодні, затісні і не комфортні;
- модульний будинок не замінить справжнього;
- бо це житло для тимчасового проживання;
- вважають, що для їхньої родини це не підходить (багатодітні родини, пенсіонери, важкохворі люди, в тому числі, мало мобільні тощо).
Варто зазначити, що один з інформантів глибинних інтерв’ю звернув увагу на необхідності встановлювати такий варіант житла саме на подвір’ї бенефіціарів, а не в окремих модульних містечках через безпековий фактор. У прикладі описана ситуація з модульним містечком, де через людський фактор сталась пожежа в одному модульному будинку і разом з ним зайнялись сусідні, що стояли поряд. У результаті пожежі 20 родин залишились без тимчасового прихистку буквально за декілька хвилин.
ПІБ та посада, відповідального за дослідження та звіт: Булавкіна Катерина Олександрівна, фахівець з моніторингу і оцінки проєктів
Tags: