Image

Волонтерський рух Карітасу у Дрогобичі: як підтримують один одного небайдужі

Волонтери Карітасу Дрогобич з початком війни отримали в рази більше роботи. Вони пакують і роздають продуктові набори, проводять лекції та заняття з дітьми, дають прихисток переселенцям та вкладають душу в свою роботу. Кажуть, не роблять нічого особливого, допомагають усі.

Частина волонтерів, які допомагають у Дрогобичі, об’єдналися у Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Вони розповіли Дрогобич.City, що для них волонтерство, та як допомагають іншим.

Олена разом з подругою Тетяною допомагали з організацією евакуації з Харкова та інших міст України, куди прийшла війна. “Також я допомагала з організаційними питаннями у лікуванні двох пацієнтів з онкологією. Ми докладались до будь-якої роботи, де потрібні наші руки, наша допомога. Працювали й над створенням Медичного центру ім. Святого Івана Хрестителя благодійного фонду “Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ”, де допомагали знайти персонал та відкрити центр. До речі, він працює не лише для ВПО, а й для дрогобичан, тож всі хто шукає лікаря, можуть звертатись”, — розповідає Олена Орлова.

Працювати на початку війни доводилось 24/7, і Олена каже, що не очікувала від себе такої завзятості: “Це ніби нове пізнання самої себе й своїх можливостей. Навіть не можу сказати, що саме дає мені сили й натхнення, певно це допомога іншим, підтримка у складній ситуації. Чим більше допомагаєш іншим, тим більше заряджаєшся”, — говорить Олена.

Тетяна Гукова-Лисак зізнається, що волонтерство для неї — те, що підживлює та надає сил.

Згадуючи евакуацію з Харкова, каже, що не могла лишити там Олену, знаючи, що їй важко, тому виїхали разом.

“Коли приїхали у Львів, були навіть спантеличені: тут мир. У супермаркетах є продукти, люди спокійно пересуваються містом, а майже добу тому ми були ніби в іншому вимірі. Мене тоді обійняв мій син і сказав: “Дякую тобі, що нас вивезла”, — згадує Тетяна.

Тетяна розповідає, як допомогла багатьом людям похилого віку оформити різноманітні допомоги, оскільки їм важко пересуватись містом, збираючи документи. Також волонтерка допомагає у вирішенні питань гігієни.

Вчитися жити тут і зараз, не загадувати далеко на майбутнє, а ще – жити серцем. Таких правил волонтерів та мільйони українців навчила війна. Втім, вони не скаржаться, а навпаки, навчилися цінувати все, що мають.

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати наші благодійні проекти – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/

Categories: Новини

Залишити відповідь