Яким є волонтерство по-українськи?

07.03.13, Україна
В Україні поняття “волонтерські організації”, “волонтерство”, “волонтерський рух” для позначення важливого значення соціально-політичного життя суспільства дедалі стрімко набувають масового поширення. Хоча вітчизняне волонтерство має значно глибшу історію, як і благодійність.

У нашій країні чимала кількість молоді сьогодні готові присвятити себе допомозі іншим людям. Вони долучаються до роботи соціальних проектів, громадських і благодійних організацій, акцій допомоги, програм обміну волонтерами, молодіжних партій тощо. Однак до рівня розвитку волонтерства чи якості роботи громадських організацій в західноєвропейських державах, Австралії, Канада, США ще залишається багато кроків і етапі. 

Це пов’язано як із політично-економічними обставинами України, так і ментальними, історичними. Епоха радянської влади деформувала не одне покоління українців, їх громадянську культуру.

Улітку минулого року до організації Карітасу України, що діє на Львівщині (Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ) приїздили близько 20 гостей із Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції та Голландії. Волонтери різного віку, статті, соціального статусу і інтересів витратили свою літню відпустку для подорожі в Україну з метою надання допомоги по відновленню притулку для безхатченків «Наша хата» (Львівщина). Чотири тижні поспіль тривав міжнародний будівельний табір, робота іноземних волонтерів і самих безпритульних кипіла, а місцева молодь і працівники Карітасу радо долучалися до доброї справи, також забезпечуючи дозвілля і знайомство з Україною для іноземних гостей.

Бельгійка Фіона Денаєр (Fiona Denayer) з містечка Лембік (Lembeek) була цього річ вперше в Україні. Вона радо ділиться своїми враженнями і думками про мотивацію до волонтерської праці:

– Фіоно, чим волонтерство є особисто для тебе?
– Це можливість поділитися своєю енергією з іншими людьми заради їхнього добробуту. Будь-яке бажання допомогти здатне спричинити позитивні зміни. Особисто я завдяки волонтерству можу побачити те, чого не бачу в повсякденному житті. Наприклад, протягом 2-ох тижнів в Україні я спостерігала за життям  алко- та наркозалежних людей.

Це було щось абсолютно нове ? подивитись на них не як на узалежнених, відкинутих, принижених, а саме як на людей, у яких величезна сила волі, натхнення до життя і повага до кожного свого дня в житті.

Також завдяки волонтерству я маю шанс зустрітися з людьми з різних країн, культур, світоглядів, пізнати щось нове. Я вивчаю історію, тому для мене це ще й пізнавально. Будь-яка волонтерська праця – це досвід і збагачення, дає шанс бути корисною, отримати практичні навички.

– Як трапилося так, що ти почала волонтерську роботу?  Як давно ти є волонтером?
– Спочатку був просто спортивний інтерес. Потім думка, що моє волонтерство стане корисним для людей, які перебувають у кризі.
3 роки тому я взяла участь у першій волонтерській поїздці в Єгипет. Ініціатором була наша бельгійська організація Bouword. В Єгипті я вчила дітей англійської мови і допомагала готуватися до школи, допомагала з успішністю.

– А як тобі вдається поєднувати волонтерство з навчанням?
– Я займаюся волонтерством переважно літом, під час канікул.  Тоді у мене виникає, власне, змога присвятити понад три тижні безкоштовній праці на благо інших.

– Фіоно, які враження залишились від України?
– Мені сподобалися Дрогобич і Львів! Україна має справді багату різнобарвну культуру.
Дуже поважаю Карітас за те, що вони намагаються покращити життя людям. У подальшому я хотіла би з ними співпрацювати. Українські волонтери, з якими я спілкувалася, дуже доброзичливі і добрі від самої глибини серця.

– Що би ти порадила людям, які хотіли би бути волонтерами, але не мають на це достатньо часу чи мотивації?
– Не вагатися! Благодійність і громадська активність ?  це грандіозне збагачення власної душі! Також подумайте про потребуючих людей, які довкола нам ? їх так багато і вони так вірять у доброту. Щасти Вам!

Довідка:
Прийняття майже 2 роки тому Закону України «Про волонтерську діяльність» (№ 3236-VI, 19.04.2011 р.) свідчить про визнання державою волонтерського руху як підвалини громадянського суспільства, виводить його на якісно новий рівень, посилює законодавчу базу щодо організації діяльності волонтерів. Але Ірина Маєвська, юрист Карітасу України, зазначає, що сам законопроект є доволі нейтральним, потребує внесення змін і доповнень до діючого законодавства.

Найважливішими зауваженнями є:
1. Волонтер  повинен досягти 18 років, а це обмежує права учнів шкіл долучатися до волонтерської діяльності, саме  у віці формування особистості.
2. Волонтери надають волонтерську допомогу на підставі договору з волонтерською організацією, тобто допомога, яку волонтер з власної ініціативи надаватиме іншій організації чи особі, не вважатиметься волонтерською.
3. Волонтерська організація зобов’язана застрахувати волонтера відповідно до Закону України “Про страхування”, а це покладає на організацію додаткові матеріальні витрати без диференціації такої необхідності відповідно до видів діяльності.
4. Закон не передбачає жодних заохочень чи підтримки для волонтера, таких як, пільг під час вступу до ВНЗ (як це є в інших країнах), зарахування волонтерської діяльності до навчально-виробничої практики тощо.

Оксана Гірчак, для Карітасу України