Image

Паліативна допомога


В Україні покращиться рівень госпісної допомоги
19.04.2010
Збільшення кількості українських пацієнтів з важкими хронічними хворобами робить важливим кваліфіковану госпісну допомогу. Для обміну досвідом з покращення надання паліативної допомоги невиліковно хворим директор Шпиталю Шептицького Дзвенислава Чайківська проходила стажування у Госпісі



 Сан-Дієго, США з 15 березня по 10 квітня. Наприкінці весни вже у Києві розпочнеться навчальна програма для низки державних і недержавних організацій подібного профілю.
 
Останнім часом прогресуюче старіння населення України і зміна структури захворювань в бік хронічної патології призводить до того, що збільшується кількість пацієнтів з важкими хронічними хворобами, які втрачають можливість самообслуговування та потребують сторонньої допомоги. Саме такі хворі потребують паліативної допомоги, лікувальних заходів спрямованих на симптоматичне лікування та тимчасове полегшення страждання.
 
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, госпіс – це форма догляду, яка констатує, що лікування тривалого стану хвороби неможливе, і займається скоріше якістю, ніж тривалістю життя. Вона усуває симптоми, які турбують людину за допомогою методів, єдина мета яких – досягнення максимально можливого комфорту пацієнта. Система госпісів є дуже поширеною в усьому світі, де її визнають гуманною і необхідною, адже вона позбавляє хворих від страждань, допомагає гідно завершити земне життя, а також надає психосоціальну підтримку членам сім’ї на період хвороби та втрати близького.
 
З метою обміну досвідом та опанування нових методів надання допомоги важкохворим людям директор Шпиталю імені Митрополита Андрея Шептицького Дзвенислава Чайківська перебувала на стажуванні Міжнародної програми Інституту Паліативної Медицини (ІПМ) Госпісу Сан-Дієго (США). Візит, що тривав з 15 березня по 10 квітня 2010 року, був розрахований на лікарів, які працюють за межами США. Навчання стало можливим завдяки гранту Національного Інституту Раку (США) та українському відділенню фонду «Відродження».  Метою даної програми є впровадження, розвиток та поширення принципів Всесвітньої організації охорони здоров’я з надання паліативної допомоги невиліковно хворим.
 
У цій програмі взяли участь три особи з України і одна лікар-онколог з Йорданії. Програма передбачала інтерактивний обмін думками щодо теоретичних схем надання допомоги та практичного досвіду роботи у різних країнах. У перший тиждень була змога обговорити спільні та відмінні моменти у діяльності та законодавстві в США, Україні та Йорданії. Кожен тиждень змінювалися робочі місця: Госпіталь Скріпп Мерсі; відвідування пацієнтів вдома (Palliative Home Care); Госпіс Сан-Дієго. «Така структура освітньої програми є дуже ефективною, оскільки дає повну уяву про роботу мультидисциплінарної команди та  про особливості роботи з пацієнтом і з родиною у різних умовах та різних етапах надання допомоги», – ділиться враженням Дзвенислава Чайківська.
 
Карітас України розпочав діяльність з надання госпісної допомоги ще з 2002 року. У рамках проекту «Домашня опіка», фінансованого Карітасом Німеччини, були підготовані перші фахівці паліативної допомоги: лікар і медичні сестри. Завдяки фінансовій підтримці «Мережі нідерландських благодійних фондів для центральної та східної Європи» була проведена реконструкція відділення Шпиталю Шептицького відповідно до міжнародних стандартів паліативної та госпісної допомоги. Головною метою своєї діяльності Карітас ставив забезпечення достойного та гідного догляду та опіки для осіб, які невиліковно хворі, або настільки немічні, що потребують переважного догляду та симптоматичного лікування.
 
За 8 років функціонування відділ паліативного лікування розширився з 5 ліжок до 28. Оскільки центр паліативного лікування Шпиталю Шептицького є єдиною недержавною установою такого типу в регіоні, його діяльність значною мірою відрізняється від державних закладів – центр бере до себе не лише онкохворих, але й пацієнтів з іншими патологіями. Персонал шпиталю значну увагу приділяє роботі з родинами хворих, вирішенню соціальних, психологічних та юридичних проблем.
 
На жаль, на сьогоднішній день питання організації госпісів для важкохворих, як з онкологічними та іншими хворобами не є пріоритетним в Україні. За різними даними в Україні діє від 10 до 17 госпісів (з максимальною кількістю 30-40 ліжок), які фінансуються за кошт держави. Також є невелика кількість центрів сестринського догляду, що утримуються громадськими організаціями та релігійними громадами. Втім, за даними експертів, мінімальна потреба в госпісних ліжках складає приблизно 100-120 на півтора мільйона населення.
 
Тому для підвищення рівню надання паліативної допомоги працівниками Шпиталю Шептицького та іншими організаціями, що працюють у цій сфері, була розроблена Навчальна програма циклу тематичного удосконалення «Мультидисциплінарна командна робота у системі паліативної допомоги». Її ініціаторами виступили Державний навчально-методичний геріатричний центр НМАПО імені П.Л.Шупика, Міжрегіональна академія управління персоналом, Всеукраїнська асоціація паліативної допомоги, Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів і Карітас України.  Вже перший навчальний цикл буде проведено з 24 травня по 26 червня 2010 року у Києві. У цьому циклі також візьмуть участь викладачі з Інституту паліативної медицини Госпісу Сан-Дієго.

Categories: Новини

Залишити відповідь