Image

Чи можуть українці продавати у рабство своїх співвітчизників?

28.01.2014, Івано-Франківщина
Оксана живе на Івано-Франківщині. Її сімейне життя не склалося – чоловік бив її та дітей, а згодом почав зловживати спиртним. Оскільки в Оксани не було грошей на власне помешкання, їй довелося і надалі жити з чоловіком. А після закінчення декретної відпустки жінка дізналася, що робочого місця на підприємстві для неї не залишилося і постало абсолютно складне становище.

Одного разу подруга запропонувала Оксані роботу в Польщі. Зарплатня становила 700 доларів, тому жінка відразу погодилася. У квітні 2009 року жінки поїхали до Львова, де зустріли чоловіка, який мав відвезти їх на роботу. У подруги Оксани виявилися термінові справи, тому вона не поїхала з ними.

Коли вони прибули у Новий Тарг (пол. Nowy Targ) – місто, де мала працювати Оксана, – чоловік поселив її у готелі та забрав документи. Там вона зустрілася з полячкою, яка повідомила, що українка працюватиме на неї. Тоді й Оксана дізналася у чому полягатиме робота: надавати чоловікам сексуальні послуги.

Виходу у жительки Івано-Фрнаківщини – документів, аби повернутись додому не було, жити на Батьківщині теж не було за що і як, покінчити життям вона ніколи б не насмілилась. А коли Оксана відпрацювала обумовлений строк роботи, власниця не захотіла повертати жінці її паспорт. Але невдовзі Оксані таки вдалось легально повернутися додому.

«Колишні роботодавці погрожували жінці в Україні, однак про неї потурбувалися правоохоронні органи, працівники яких скерували Оксану до Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ. Психолог консультативного центру працював з потерпілою протягом півроку і допоміг вийти з її жахливого стану. Зважаючи на складне матеріальне становище, жінці були надані продукти харчування та засоби особистої гігієни. Оксана народила ще одну дитину – від колишнього клієнта. Довгий час вона працювала на різних роботах, які мали чи то погані умови, чи то мізерну платню», – розповідає Наталя Козакевич, виконавчий директор місцевого Карітасу.

Івано-Франківський Карітас і надалі підтримує зв’язок з Оксаною. Нещодавно потерпілу від торгівлі людьми жінку разом із двома дітьми було скеровано до одного з центрів соціально-психологічної допомоги на Івано-Франківщині, де вона перебуватиме протягом 3-ох місяців. Адже Оксана не має змоги винайняти власне житло, а жити з чоловіком-п’яницею неможливо.

У Карітасі Івано-Франківськ УГКЦ з 2004 року працює Консультативний центр соціальної допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Основною метою діяльності є надання реінтеграційної допомоги постраждалим від торгівлі людьми на засадах конфіденційності. У кожному випадку складається індивідуальний план соціальної та психологічної реабілітації, який максимально сприяє адаптації потерпілого у суспільстві.

Для вирішення проблем клієнта працівниками надається соціальний супровід, який передбачає:
– психологічна підтримка та консультування;
– допомога в оформленні та відновленні документів;
– послуги перекладу;
– сприяння у наданні медичної допомоги;
– забезпечення одягом, взуттям, продуктами харчування, засобами особистої гігієни, медикаментами;
– надання правової допомоги;
– перенаправлення до державних установ, у тому числі для забезпечення тимчасового місця проживання;
– допомога в розшуку рідних та близьких.

За період з 2004 по 2013 роки 151 людей на Івано-Франківщині було ідентифіковано місцевим Карітасом, як постраждалих від торгівлі людьми. Кількість постраждалих, які зверталися до нашої регіональної організації і отримали допомогу: 2004 р – 6 осіб, 2005 р. – 22 осіб, 2006р. – 6 осіб, 2007р. – 12 осіб, 2008р. -12 осіб, 2009р. – 10 осіб, 2010р. – 24 осіб, 2011р – 16 осіб, 2012р – 22 осіб, 2013 р. -12 осіб.

Наталя Козакевич зазначає: «До 2009 року клієнтами нашого Центру були виключно жінки, які здебільшого зазнали сексуальної експлуатації. З 2009 року Центр розпочав надавати реінтеграційну допомогу для чоловіків, які переважно зазнали трудової експлуатації. І з кожним роком їх стає дедалі більше».

Робота з підопічними, які стали жертвами торгівлею людьми, переважно триває протягом року, але з ними підтримується зв’язок і в подальшому. Завершальним етапом у роботі з потерпілими є оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу та моніторинг виконання поставлених завдань.

З часу прийняття Закону «Про протидію торгівлі людьми» та постанови Кабінету Міністрів України про надання статусу постраждалих від торгівлі людьми спеціальними центрами Карітасу в Івано-Франківську, Хмельницькому, Одесі і Дрогобичі здійснюється соціальний супровід підопічних Карітасу для присвоєння їм цих статусів та наданням допомоги від держави представниками районних та міських центрів соціальних служб.

Categories: Новини

Залишити відповідь