5-6 лютого 2018 року в Києві відбулось обговорення питання участі церков та релігійних організацій у примиренні та миробудуванні в українському суспільстві: «Український мир: спільнодія релігійних та громадських організацій», організований Карітасом України в рамках проекту «Об’єднуючи людей заради миру».
В рамках конференції у відбулась панельна дискусія на тему участі церков та релігійних організацій у миробудуванні, учасниками якої стали прот. Ігор Шабан голова Комісії УГКЦ сприяння єдності християн, Михайло Басараб політолог, Сергій Висоцький народний депутат України член делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї ОБСЄ, Андрій Васькович президент Карітасу України, шейх Ахмет Тамім Муфтій України, Ігор Козловський релігієзнавець, Мирослав Маринович правозахисник, віце-ректор УКУ.
Під час роботи в групах обговорили напрацювання практичних кроків за темами: важливість визнання правди та усунення стереотипів, роль діалогу та прощення і утвердження справедливості, а також спільні дії на майбутнє.
За словами Ганни Гоменюк, менеджера проекту з миробудування Карітасу України, конференція була покликана об’єднати зусилля регіональних осередків релігійних та громадських організацій для просування ідеї миробудування. «Понад 70 учасників з 13 міст від Мукачево до Маріуполя взяли участь в обговоренні питань ролі церков та релігійних організації в просуванні миру та взаємодії між релігійними та громадськими організаціями, в основу роботи лягла Стратегія, розроблена Комісією з соціальних питань Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій, а учасники в свою чергу запропонували розпочати з теми міжконфесійного діалогу в громадах, а також продумали, які відкриті заходи з метою примирення різних груп вони можуть проводити», розповіла Ганна Гоменюк.
«Мир може починатись з простого пошуку спільних точок дотику та проектів, де представники різних релігійних та громадських організацій могли б робити щось разом. Натомість релігійний фактор може використовуватись не лише у конструктивних та миротворчих цілях, а й для підсилення протистояння та розділення, – вважає керівник Відділу соціальних питань Патріаршої курії УГКЦ, віце-президент Карітасу України о. Андрій Нагірняк. Розуміння спільних можливостей і ресурсів, які можна вкладати у розвиток конструктивного впливу з боку релігійної спільноти, відкриває нові перспективи і для всієї країни, де фундаментом стає соборність», додав він.
«Конференція стала симбіозом думок представників різних конфесій та релігій – але не зважаючи на різні релігійні погляди, ми були єдині в одному: нам всім потрібен мир в України. І цей мир починається з кожного зокрема, з кожного серця, з кожної думки, кожної дії. Ми всі так чи інакше відчувши “ціну війни”, тепер маємо докладати максимум зусиль в кожному напрямку для досягнення такого довгоочікуваного миру», – ділиться враженнями про подію Марина Краснова, координатор проекту Об’єднуючи людей заради миру в Карітасі Харків.
Також в рамках конференції було презентовано Стратегію «Україна – наш спільний дім», котру було затверджено рішенням Комісії з питань соціального служіння ВРЦіРО 20 грудня минулого року. Головний її акцент – це заклик до співпраці не лише між релігійними організаціями та громадами, а й спільнодія з громадськими утвореннями. Актуальність розробки цієї Стратегії полягає в необхідності реакції церков і релігійних організацій на нинішню суспільно-політичну ситуацію в Україні, зумовлену триванням трансформації українського суспільства до демократичних засад і військовим конфліктом на сході України. Релігійна спільнота може запропонувати власне бачення умиротворення наявних суспільних розломів навзамін пасивному протистоянню спробам використати високий рівень суспільної довіри до релігійних інституцій у чиїхось меркантильних інтересах. Відтак церкви і релігійні організації зможуть розглядатися не як об’єкти зовнішнього впливу, а як суб’єкти миробудівничих ініціатив в Україні, демонструючи при цьому свій миротворчий потенціал та унеможливлюючи використання релігії для розпалювання конфліктів. Крім цього, ця Стратегія може стати основою для подальшого практичного впровадження у вигляді індивідуальних заходів релігійних організацій і міжконфесійних проектів, у тому числі із залученням грантового фінансування.
Tags: