Наприкінці лютого цього року завершився проєкт допомоги «Підтримка жителів постраждалих від війни регіонів та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) під час 2024-25». Він тривав із серпня 2024-го, у межах якого людям з вразливих категорій населення видавали тверде паливо та грошові гранти на оплату комунальних послуг.
Кілька історій людей, які отримали допомогу через цей проєкт.
З вікон пані Алли видніються поруйновані будівлі: магазин, відділення пошти тощо. На стінах її помешкання ‒ сліди від уламків.
«Як бабахнуло! Це було о 8 годині 1-го вересня цьогоріч. Дивлюся, вікно ніби мішковиною хтось закрив ‒ темно. Я на інший бік дивлюся ‒ все горить, все в диму. І потім горіло ще дні чотири, там же магазин ‒ фарби, лаки, все таке», ‒ розповідає Алла Іванівна.
Вона ‒ учасниця проєкту «Підтримка на зиму», якій допомогли з покриттям витрат на комунальні послуги протягом усього опалювального сезону. Пані Алла ‒ пенсіонерка, живе в Снігурівці Миколаївської області. Пережила окупацію і в цей час хвороба забрала у неї чоловіка, а за 8 місяців і доньку.
Алла Іванівна опалюється вдома обігрівачами. Каже, найтепліша кімната ‒ спальня, далі кухня. Допомога від Карітасу стала для неї неабиякою підтримкою взимку.
На Миколаївщині також розвозили потребуючим і дрова. Попередньо всі учасники проєкту пройшли реєстрацію.
«Це просто подарунок долі, ‒ каже пенсіонерка з Вознесенська Наталія Іванівна про отримані дрова. Вона з чоловіком перекрила частину будинку, щоб опалювати лише дві кімнати. ‒ Весь будинок отопити нам не вистачить. А якщо дві кімнати і ще тепла зима, то, думаю, нам цього твердого палива достатньо».
Пенсія пані Наталі та її чоловіка в 6,5 тисяч гривень на двох, за словами жінки, не дозволяє їм покривати всі витрати, левову частку з яких складають ліки та опалення.
«Ми просто не витягуємо. У нас газове опалення, але ми змушені були зробити грубу з плитою, щоб хоч якось виживати», ‒ ділиться Наталія Іванівна. Опалюватися дровами, каже жінка, дешевше, однак і їх треба десь брати. Цієї зими сім’ю пані Наталі твердим паливом забезпечив Карітас.
А на Херсонщині також потребуючим допомагали із зимуванням. Зокрема пані Тамарі.
Вона говорить тихим, лагідним голосом, у якому відчувається спокій, мудрість і тепло. Життя не раз кидало їй виклики: два інсульти змінили звичний ритм. А нещодавно вона перенесла операцію із заміни кришталика ока. Та навіть після всіх випробувань у її очах – світло й віра в краще. Але все ж тривожиться – за дітей, внуків та правнуків, яких війна змусила покинути рідний дім. Вона мріє побачити їх знову та обійняти…
Оплачувати комунальні послуги самотужки їй було непросто, але завдяки грошовій допомозі через цей проєкт пані Тамара змогла зітхнути з полегшенням.
Подружжю Камо та Адиліни Хачатрян із села Нова зоря, що на Херсонщині, теж дуже потрібна була допомога із підготовкою до зими.
«Ми втікали від війни в Нагірному Карабасі. У квітні 1993 року переїхали з Вірменії в Україну. Дякуємо цьому народові, що нас прийняв, – ділиться своєю непростою історією життя пані Адиліна. – На початку, як переїхали, жили в залізному вагончику 4 роки і будували великий будинок. Перебрались в нове помешкання і помалу добудовували. Коли закінчили будівництво і почали нормально жити, тут почалось повномасштабне вторгнення. У нашому селі проходила лінія фронту і всіх мешканців евакуйовували. Нас переселили в Миколаївську область. Коли дозволили повертатись, ми одразу приїхали додому. Діти ж роз’їхались. Один син винаймає житло в Одесі, бо в Миколаєві у нього розбита квартира. Другий – у Новій Одесі. Зараз тут ми живемо двоє. Я маю інвалідність, чоловік вже на пенсії».
«Дякуємо Карітасу Херсон, що за нас переживає: постійно думає, як ми живемо, допомагає, відвідує, привозить допомогу нам», – каже пан Камо.
Родина отримала дрова на зиму і щиро цьому радіє.
Загалом на Миколаївщині та Херсонщині завдяки цьому проєкту 952 сім’ї отримали дрова на зиму, а 516 сімей – грошову допомогу на оплату комунальних послуг.
Також у межах «Підтримки на зиму» провели різні види ремонтів у 10-х МТП на Заході України. Серед них: утеплення фасаду колективного центру, капітальний ремонт 2-го поверху, скління вхідної групи для утеплення приміщення, ремонт кімнат та облаштування їх для людей з обмеженою мобільністю, ремонт кухонь та зон загального користування. А також встановлення рекуператорів, інклюзивних ванних, душових кімнат, сучасних систем каналізації та біосептиків, осушення підвальних приміщень, оновлення систем опалення та інші роботи.
В одному з таких МТП на Заході України мешкає пані Марина разом із чоловіком і сімома дітьми. До повномасштабного вторгнення вони жили в Харківській області, мали власний будинок, спокійне життя та звичні буденні турботи. Однак через постійні обстріли і загрозу життю родині довелося тікати.
«Я довго вагалася, чи варто їхати. Знайомі вже залишали місто, але ми з чоловіком сподівалися, що все скоро закінчиться. Коли ситуація стала зовсім небезпечною, почала шукати варіанти в Інтернеті й натрапила на Карітас. Подзвонила – і нам одразу сказали, що є можливість приїхати в Івано-Франківську область. Ми зібрали речі й вирушили в дорогу», – розповідає Марина.
У прихистку сім’ї надали кімнату, діти змогли продовжити навчання у школі й садочку.
«Для нас це було дуже важливо, бо вдома вони вчилися дистанційно, а тут нарешті повернулися до звичайного навчального процесу», – ділиться жінка.
Спочатку адаптація проходила нелегко, особливо для дітей. Вони сумували за домом, друзями, звичним життям. Але з часом звикли, знайшли нових знайомих, почали відвідувати гуртки та заходи, які організовує Карітас.
«Нас попередили, що можуть бути проблеми з вживанням води, тому необхідно кип’ятити її або купувати бутильовану. Для нас це був виклик, оскільки у сім’ї багато дітей, і розхід води значний. Ми звернулися до працівників Карітас Коломия». Встановлення очисних споруд – коштовна справа, і одразу вирішити цю проблему було неможливо. Але завдяки проєкту “Підтримка на зиму” розпочалися роботи. Встановили очисні споруди, а також додатковий очисний фільтр на кухню», – розповідає пані Марина.
Завдяки підтримці Карітасу її родина не лише отримала житло, а й має безпечні умови для життя. Однак повернення додому поки що неможливе – їхній будинок зруйнований.
«Ми не знаємо, що буде далі. Чоловік працює, але через проблеми з документами його не можуть офіційно оформити, а значить, ми не можемо отримувати деякі виплати. Ми шукаємо варіанти, думаємо, як жити далі. Але одне знаю точно – якби не Карітас, нам було б набагато важче. Тут ми отримали допомогу, якої нам дуже бракувало», – говорить пані Марина.
Загалом проєкт «Підтримка на зиму» діяв через Карітас Миколаїв, Карітас Херсон, Карітас Коломия, Карітас Маріямпіль, Карітас Борислав, Карітас Жовква, Карітас Сокаль, Карітас Бучач та Карітас Чортків.
Команда Карітасу України дуже вдячна Міністерству закордонних справ Данії та Карітасу Данії за підтримку цього проєкту допомоги!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати нашу діяльність з допомоги потребуючим – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/
Tags: