Філантропія та криза

19 лютого українська столиця зібрала біля 200  представників благодійних організацій і фахівців із України, Європи, США та Росії для пошуку шляхів розвитку філантропії в умовах кризи. Українське суспільство потребує системної праці, результат якої – корінні зміни, погодились

 експерти.

 

ІІ Міжнародну конференцію Українського форуму благодійників відкрило вітальне слово посла США в Україні Джона Теффта. Пан посол наголосив про важливість філантропії для розвитку всього суспільства. «Наша благодійність має багато джерел – взаємодопомога, релігійні витоки», – розповів про філантропські традиції США пан Теффт.

В його країні благодійна діяльність сприймається як інвестиція у добро. Не дивлячись на зменшення об’ємів пожертв через  кризу, у 2008 році внески склали $307,56 млрд. Таким чином кожна американська сім’я витратила на благодійність за рік біля $1 тис. А ті хто не зміг поділитися грошами добровільно відпрацьовували певну кількість годин. У 2007 році було зароблено $3,5 млрд. через волонтерську працю (8 млрд. годин). Про жертовність американського суспільства свідчить той факт, що індивідуальні пожертви пересічних американців перебільшують у сім разів благодійну допомогу корпорацій та заможних людей.

 

Робота самої конференції розпочалася із дискусійної панелі «Складний час – складний вибір: антикризова філантропія», модератором якої був президент Карітасу України Андрій Васькович.

 

Перше питання було адресовано до керівника програм Фонду Чарльза Стюарта Мотта Ніка Дейчаківського, якому запропонували порівняти розвиток благодійності в Україні за останні роки та провести паралелі із американськими реаліями. «Процес формування благодійництва є ключовим для громадянського суспільства», – підкреслив у своєї промові американський спікер.

 

Виконавчий директор Форуму донорів Словаччини Лєнка Ілановська зазначила, що вступ країни до Євросоюзу не мав великого впливу на розвиток благодійності. Досвід країн колишнього соціалістичного табору, на думку пана Васьковича, особливо цікавий для України, бо ми йдемо подібним шляхом і зіштовхуємося з подібними проблемами.

 

 

 

Менеджер проекту з розвитку фондів громад Асоціації фондів Німеччини Аксель Холлінг розповів про програми розвитку громадського сектору у Східній Німеччині: «Ми створили спеціальні фонди сприяння формуванню третього сектору та пропонували різноманітні моделі розвитку організацій».

 

 

 

Світова фінансова криза вплинула на зменшення бюджетів донорів і призвела до скорочення низки програм. Як ці тенденції відобразилися на існуванні третього сектору в Україні, попросили поділитися спостереженнями виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Євгена Бистрицького. Зі слів експерта, криза міцно вдарила по функціонуванню громадських організацій, тому їхній фонд почав запроваджувати антикризові програми та проекти, мета яких допомогти, навчити недержавні організації пережити важкі часи.

 

Тут учасники дискусії звернулися до питання ролі держави у підтримці благодійних організацій. Нік Дейчаківський спробував внести ясність щодо ролі держави та її участі у житті громадського сектору Сполучених Штатів. «Не дивлячись на те, що 75% коштів благодійники отримають на індивідуальному рівні, 50% бюджетів неприбуткових організацій Америки формуються за рахунок оплати за послуги, 20% – це державні гранти», – пояснює спеціаліст. Отже, від держави допомога більше ніж здається на перший погляд. «Щороку локальні бюджети місцевих органів скорочуються, а соціальних послуг потребується більше, – розповідає про тенденції за океаном американський фахівець. – Це серйозний виклик, тому благодійні організації шукають більш ефективні способи функціонування».

 

Після загальної дискусії почалася робота інтерактивних сесій «Комора благодійності» за наступними напрямками: «Електрона благодійність», «ЗМІ та благодійність», «Благодійність замість сувенірів».

 

На першій секції учасникам запропонували розглянути найбільш вдалі кампанії із залученням новітніх медіа та Інтернет для підтримки власних проектів, збору коштів, пошук волонтерів тощо. Одним із найбільш масштабних проектів на теренах СНД став сайт BLAGO.RU, який допоміг за два роки зібрати біля 3 млн рублів (приблизно $100 тис.) на потреби благодійних організацій.

 

Секція «Благодійність замість сувенірів» повинна була передати досвід українським організаціям у співпраці з великими компаніями, які почали відмовлятися від дорогої сувенірної продукції для своїх працівників, спрямовуючи кошти на підтримку благодійних проектів та ініціатив. «Подібна практика дозволяє заробити кошти, – ділиться враженнями директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії Сергій Триф’як. – «Ми можемо прекрасно застосувати до українських реалій – видавати вітальні листівки ручної роботи».

 

Закінчувало конференцію ток-шоу «Мрії збуваються: системна філантропія», у рамках якого учасники прагнули довести приклади позитивних змін як результат філантропії. Головною проблемою, навколо якою обговорювали усі аспекти благодійності, стало усиновлення дітей-сиріт. Матір шістьох дітей Віолета розповіла про власний досвід –прийняття до родини ще трьох дітей з дитячого будинку. «Мені прийшлося передати власний бізнес сестрі, щоб займатися дітьми, – поділилася матір-героїня. – Це – велика праця». Віолета також засвідчила, що зараз навчається на психолога-педагога для подальшого консультування сімей, які хочуть повернути усиновлених дітей до соціальних установ.

 

Не дивлячись на те, що захід був виключно світським, деякі благодійники засвідчували, що умовою успішного служіння суспільству є плідна співпраця з Церквою. «Церква розвиває цінності, – коментує директор «Карпатського фонду» Руслан Жиленко. – В нас більшість усиновлень пов’язана саме із міжнародними церковними спільнотами». Ідею посилення співпраці із християнськими церквами підтримала голова правління Алуксненського і Апського фонду місцевих громад Звейниєце Дзинтра.

Поступово у залі можна було частіше почути про неправильні акценти боротьби: потребу ліквідувати причини, а не їхні наслідки. Це є запорука вдалої благодійної діяльності, мета якої полягає у зміні ситуації у суспільстві.