Реконструкція чи нове будівництво: який підхід оберуть українські громади для забезпечення житлом ВПО? 

Проблема доступного житла сьогодні стала однією з найболючіших для українських громад. Сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО) шукають дах над головою, а місцева влада змушена оперативно шукати рішення: відновлювати закинуті гуртожитки, школи, лікарні чи вкладати кошти у зведення нових будинків? Від цієї дилеми залежить не лише комфорт людей, а й стратегічний розвиток міських та сільських територій.  

Одним із найпоширеніших рішень є реконструкція наявних будівель. Вона дозволяє швидко дати людям дах над головою без очікування на роки. 

Економія та швидкість

Реконструкція зазвичай обходиться значно дешевше, ніж нове будівництво. За підрахунками фахівців Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву, економія може становити від 20 до 50 відсотків¹ (, а додатковою перевагою є доступ мешканців до вже наявної інфраструктури — шкіл, лікарень і транспорту.  

Наприклад, у Кам’янському на Дніпропетровщині, виведений з експлуатації колишній дитячий садочок, планують перетворити на квартири для переселенців — у такий спосіб місто може швидше надати житло десяткам людей, ніж якби чекало на зведення нового будинку. 

Вбудованість у міське середовище

Оновлені будівлі інтегрують переселенців у життя міста без додаткових витрат на створення нових соціальних об’єктів. У Львові та Івано-Франківську вже є позитивний досвід перепрофілювання комунальних споруд, де ВПО змогли органічно адаптуватися до міського середовища².

Екологія та ідентичність

Оновлюючи будівлі, громади зменшують викиди СО₂, а також зберігають історичне обличчя міст. У Чернігові та Харкові, де війна залишила по собі численні руїни, питання збереження архітектурної спадщини набуває особливої ваги: відновлення частини старого житлового фонду дозволяє зберегти дух міста. 

Багато експертів переконують: відновлення старих гуртожитків і комунальних будівель — це шанс швидко дати людям ключі від квартир. не втрачаючи дорогоцінного часу. 

Водночас не кожна будівля придатна для життя. Часто технічний стан виявляється критичним, а витрати на ремонт перевищують очікування. У багатьох містах ще залишилися радянські гуртожитки з аварійними перекриттями чи застарілими комунікаціями. Також реконструкція обмежує можливості сучасного планування та енергоефективних рішень. Ремонт таких об’єктів часто коштує дорожче, ніж нове будівництво. 

Найбільший ризик — приховані дефекти. Під час ремонтів виявляються зіпсовані труби, зношені мережі чи тріщини у фундаменті. Це не лише затягує строки, а й збільшує вартість проєкту.  

Однак є громади, де відновлювати майже нічого. У містах, що зазнали масштабних руйнувань — наприклад, Маріуполь, Бахмут, Попасна — нове будівництво стає безальтернативним. Адже людям потрібні цілі квартали, а не поодинокі відновлені будівлі. 

Нове будівництво має низку переваг: 

• можливість створення сучасних і енергоефективних будинків; 

• врахування стандартів безбар’єрності та доступності для маломобільних груп населення³; 

• планування нових кварталів з урахуванням зелених зон і громадських просторів; 

• створення масштабного житлового фонду, здатного розмістити тисячі людей. 

Для регіонів, які практично втратили житловий фонд, нові будинки стають не лише місцем проживання, а й символом відродження міста.  

Насправді ці два підходи не суперечать один одному. Найкраща стратегія для громад — комбінована: відновлювати будівлі там, де це можливо, і водночас закладати нові квартали там, де відновлення недоцільне. 

Для невеликих міст Заходу та Центру України реконструкція стане оптимальним і швидким рішенням. Для прифронтових та зруйнованих територій нове будівництво стане символом надії й відродження. Бо йдеться не лише про стіни й дах. Йдеться про гідність, безпеку та новий початок для тисяч українських сімей.  

Для невеликих міст із наявним житловим фондом — як-от у Центрі чи на Заході Україні — реконструкція є оптимальним і швидким рішенням. Для міст, що зазнали руйнувань або потребують масштабної розбудови, — нове будівництво стає безальтернативним варіантом. 

Україні потрібна змішана стратегія: відновлювати те, що можна, і паралельно будувати нове. Такий підхід дозволить громадам швидко реагувати на виклики війни, економити кошти, використовувати наявні ресурси, швидко адаптуватися, оперативно приймати рішення, зберігати історію міст і водночас будувати за сучасними стандартами. 

Автор статті: Сергій Пижов
провідний експерт із соціального житла Карітасу України

1. https://www.molod-kredit.gov.ua ↩︎
2. https://city-adm.lviv.ua та https://www.mvk.if.ua ↩︎
3. Постанова КМУ №930 від 21.09.2022 р. «Про затвердження Державних будівельних норм щодо безбар’єрності» ↩︎