30.09.2013, Україна
З 2011 року Франк Доолкер (Frank D?lker) щороку на запрошення Карітасу Німеччини приїздить в Україну, аби працювати у ролі тренера з соціальними працівниками проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» Карітасу України.
Франк є висококласним експертом по соціальній роботі, працює впродовж 20 років безпосередньо соціальним працівником, також викладає соціальну роботу студентам в університеті у м. Фульда, також для священників у м. Берлін (особиста сторінка в Інтернеті).
Робота Карітасу України з вуличними і кризовими дітьми, молоддю, сім’ями почалась у далекому 2001 році. Тоді ініціативу по створенню мобільної служби для дітей вулиці (на той час проект називався «Допомога на колесах») підтримав Карітас Німеччини (зокрема, Карітас Аахен), також до фінансування долучалися Карітас Іспанії, Ротарі-клуби зі Швейцарії, Український Католицький Університет, приватні благодійники.
У 2006–2008 роках за підтримки Карітасу Німеччини та гранту від Європейської комісії окремі мобільні служби еволюціонували у мережу соціальних центрів для дітей вулиці. У 2007 році Карітас України співпрацював із громадською організацією Європейський рух в Україні, добровольці якої розробили широку інформаційну кампанію з метою залучення українських підприємств, бізнесменів і широкого загалу громадян до підтримки і сприяння проектові опіки вуличними дітьми. Від початку ж 2010 року Карітас України продовжує вдосконалювати свою роботу вже в рамках загальноукраїнського проекту «Мобільна робота з молоддю», фінансованого Міністерством економіки та розвитку уряду Німеччини.
Сьогодні опіка ведеться більш ніж 500 бездоглядними і безпритульними дітьми і молоддю в Донецьку, Києві, Тернополі, Львові, Хмельницькому. Ще понад 150 дітей дошкільного віку та 65 родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, протягом 2012 року скористались послугами закладу для дошкільнят «Кризовий центр «Діти вулиці» у Львові. Також започатковані 2 пілотні проекти соціального житла в Тернополі і Донецьку, надається адресна допомога потребуючим дітям, молоді і сім’ям. Додатково 7 соціальних центрів у Івано-Франківську, Коломиї, Дрогобичі, Стрию, Бориславі, Бродах, Нововолинську діє для роботи з дітьми трудових мігрантів. І ще декілька сотень потребуючих молодих людей отримали консультаційну чи адресну допомогу.
В усіх центрах Карітасу наявна достатня технічна і методологічна база для кваліфікованої соціально-психологічної роботи з дітьми і молоддю. Створено міцні кваліфіковані команди в складі 44 соціальних педагогів, соціальних працівників, психологів, які не лише мають високопрофесійні знання та навики роботи, але і духовну харизму. Більше про роботу з дітьми і молоддю Ви можете дізнатися більше тут.
Семінари експерта з Німеччини для соціальних працівників мобільної роботи з кризовою молоддю включають в себе 3 складові: вулична робота з молоддю, групова робота з молоддю, робота з громадами. Про підходи до подолання проблем вуличної
молоді у Німеччині та Україні, чи покращується з роками якість соціальної роботи в Карітасі України, що таке «робота з громадами» – ми спитали у Франка Доолкера.
Як довго Ви працюєте у соціальній сфері? На чому спеціалізуєтесь?
Я працюю понад 20 років соціальним працівником з ув’язненими, в мобільній роботі з кризовою молоддю, з людьми, які живуть із ВІЛСНІДом, в профілактиці ВІЛСНІДу, працюю також з громадами. Викладаю також міжкультурні комунікації, методологію і етику соціальної роботи.
Якими є основні відмінності поміж соціальною роботою з молоддю в Німеччині та Україні?
В Німеччині ми фокусуємось у своїй роботі на творенні позитивної дії. Ми спільно з молодими людьми, які опинились в складних життєвих обставинах, шукаємо шляхи виходу з цих обставин – адже обов’язково слід давати потребуючій людині свободу для власних дій. Соціальний працівник в Німеччині не буде підопічному вказувати на вирішення проблеми, не даватиме відповіді, не дасть готової схеми – лише буде скеровувати.
В Україні ж через юність досвіду в соціальній роботі ви намагаєтесь самі дослідити проблему підопічного в кризі, самі нею перейнятись аж до психологічного виснаження, самі ту проблему хочете вирішити і готове рішення нав’язати підопічному. Це абсолютно неефективно!
Так само вам важливо працювати з громадами, де ця людина має соціалізуватись, змінити св
оє життя – слід створювати та запускати ініціативний механізм створення мереж.
Що Ви маєте на увазі під створенням мереж?
Це, наприклад, мережі волонтерів, які готові завдяки концертам чи флешмобам актуалізувати проблему, що довкола безліч людей, які живуть з ВІЛСНІДом. Ці ж волонтери на цих же подіях розповсюджують інформацію про профілактику епідемії, про психологічні моменти поведінки з ураженими епідемією людьми, скажімо. Ці ж волонтери, втягнувшись в роботу і відчувши свою роль, відповідальність, почнуть самі генерувати певні рішення для профілактики чи роботи з людьми, які живуть із ВІЛСНІДом.
Також такою мережею є співпраця різних організацій, які мають допомагати потребуючій людині стати на ноги – чи це організація, що надасть окремий вид соціальних послуг особі, чи це певне соціальне підприємництво, чи це роботодавець, чи то церковні спільноти.
Варіантів безліч, – важливо їх об’єднувати і використовувати, бо в єдності сила! Важливо не стояти на місці, відходити від старих методів соціальної роботи і соціальної політики, переймати кращий європейський і світовий досвід, привносити щось властиве саме вашій країні і системі.
Франку, поділіться Вашими враженнями від кваліфікації працівників Карітасу України з регіональних організацій, де ведеться праця з кризовою молоддю? Чи бачите особисто Ви бажаний професійний ріст за 3 роки, впродовж яких Ви знайомі з цими людьми?
Я працюю експертом у соціальній роботі для багатьох організаціях в багатьох країнах. Можу сказати, що працівники Карітасу в Україні виглядають мені добре освіченими і дуже ідейними. За ті 3 роки, що я працюю з даною групою соціальних працівників, помітний якісний професійний зріст, зміна акцентів підходу до мобільної роботи з кризовою молоддю.
Але в багатьох речах вам ще слід рости – думаю, це об’єктивно зважаючи на досвід 
соціальної роботи в Україні.
Як Ви вважаєте, чого найбільше бракує українцям сьогодні у подоланні соціальних проблем з безпритульністю, опікою одинокими людьми похилого віку, неповносправною молоддю, ураженими епідемією ВІЛСНІДу та іншими потребуючими людьми, що перебувають у кризових умовах життя? Що є визначальним конкретно зараз?
Визначальним є поєднання багатьох факторів, неможливо одним із них змінити усю соціальну роботу в Україні. Потрібна якісна концепція і механізми здійснення соціальної політики, виходячи з радянського надбання і сучасних обставин. Так само необхідно змінити і збільшити перерозподіл фінансових ресурсів.
Ще одна важлива річ для вас – пряма участь в прийнятті рішень. Політична апатія і неучасть не врятують систему, яка переживає кризу, має чітку потребу в зміні бюрократичних механізмів, політичної еліти, перерозподілу благ в країні, системи правосуддя, політичної культури.
Tags: #Карітас