05.02.15, Коломия
Проект «Покращення якості життя жертв націонал-соціалізму на Коломийщині» реалізовується у Коломиї вже понад 4 місяці. Наразі під опіку місцевого Карітасу потрапили близько 50 осіб похилого віку – жертви націонал-соціалізму.
Головна мета такої діяльності – розповідають у коломийському Карітасі – об’єднати і допомогти людям, які постраждали від комунізму та фашизму.
Це – репресовані, колишні в’язні концтаборів, гетто, остарбайтери та люди, які народилися в Німеччині (діти вивезених українців). Попри великий біль і труднощі, які вони пережили раніше, цим людям важливо сьогодні відчувати, що вони не самотні, що ними опікуються, що поряд є ті, хто має дуже схожі історії життя.
«Більшість цих людей – похилого віку, вони потребують допомоги як соціальної, так і психологічної. За немобільними ми закріплюємо соціального працівника та психолога, які відвідують їх вдома. Для них безкоштовно перемо і сушимо речі. Попри те, що для нас основним є забезпечення не базових потреб, мусимо зважати і на первинні їх бажання і дійсно потреби», – розповідає координатор проекту Роман Рєзнік.
Серед підопічних Карітасу у Коломиї є 93-річна коломиянка Лідія Біль. Три роки, три місяці та три дні вона перебувала в одному з найбільших нацистських таборів – Освенціумі. З однієї групи в’язнів, яка складалася із 60-ти осіб, після кількаденного голодування та смертельних тортур, жінка єдина повернулася додому. Зараз пані Лідія інвалід 1-ї групи, її сини уже дорослі, виховують своїх дітей. А про страшний період нагадують спомини і номер смерті, вибитий на руці.
В проекті «Покращення якості життя жертв націонал-соціалізму на Коломийщині» працює 2 осіб: керівник ініціативи і соціальний працівник, завданням якого є відвідування на дому немобільних та маломобільних осіб з основної цільової групи. Також до такої роботи залучаються близько 10 волонтерів – викладачі університету.
Основний донор опіки жертвами націонал-соціалізму є програма «Місце зустрічі – діалог», яка фінансується Німецьким федеральним фондом «Пам’ять, Відповідальність, Майбутнє». Раніше місцевий Карітас реалізовував схожий проект в партнерстві з Асоціацією економічного розвитку Коломийщини.
«Зараз ми працюємо над організацією Клубу для людей похилого віку, де вони могли б збиратися, спілкуватися та навіть просто пити чай. З грудня минулого року запустили ще й повноцінний університет третього віку – це чудова можливість для спілкування, нових знайомств, розширення кругозору, база нових знань і можливостей самореалізації для осіб літнього віку», – каже Роман Рєзнік.
В «Університеті» третього віку працює вісім факультетів, а саме: факультет інформаційних технологій; факультет правової грамотності; факультет здоров’я; факультет іноземних мов; факультет психологічних знань; факультет культурно-дозвіллєвої діяльності та рукоділля; факультет краєзнавства і факультет катехитичних знань. Кожен курс має певну програму навчання і розрахований на період часу від трьох до шести місяців.
Курси різного спрямування дають можливість великого вибору саме тих нових знань і вмінь, які людина похилого віку хоче отримати для реалізації свого внутрішнього потенціалу. Навчання в літньому віці дозволяє здійснити особі те, про що вона, можливо, мріяла все життя, але постійна зайнятість, пов’язана з вихованням дітей та трудовою діяльністю в більш ранні періоди, перешкоджали здійсненню бажаного. А вийшовши на заслужений відпочинок, якраз можна зайнятись самореалізацією.
Tags: