Круглий стіл

міграції, проведеного у 7 країнах ЄС та Російській Федерації, а також обговорити запропоновані бачення розв’язок, які випливають із міжнародних дослідницьких проектів  Карітасу України у міграційній сфері.

 

Серед головних диспутантів Круглого столу були: Тарас Стецьків і Владислав Каськів, народні депутати України; Олександра Кужель, Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва; Наталія Власенко, заступник Голови Державного комітету статистики України; Олена Малиновська, доктор наук з держуправління, завідувач відділом проблем соціально-економічної та демографічної безпеки Національного Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО; Ірина Прибиткова, доктор соціологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України; Олексій Позняк, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України; Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження»; Орися Луцевич, виконавчий директор Фонду «Відкрий Україну»; Михайло Ратушний, перший заступник голови Української Всесвітньої Координаційної Ради; Михайло Петруняк, президент Асоціації українців Іспанії «Україна».

Вітальне слово від організаторів заходу проголосив Андрій Васькович, Президент Карітас України: «Карітас України зайнявся дослідженням міграційних питань виходячи з власних потреб. Займаючись в соціальній сфері соціальними питаннями дітей вулиці, дітей в тяжких життєвих обставинах, маючи програми за доглядом літніх людей, людей, які потребують допомоги вдома, ми побачили, що дуже багато проблем в Україні пов’язані з міграцією». «Ми хотіли знати, як можна допомагати поборювати негативні наслідки трудової міграції, – відмітив Андрій Васькович. – Для того, щоб знати як допомагати людям, треба спершу дослідити проблему. І тому ми два роки тому організували дослідницьку групу».

 

Український трудовий мігрант постійно перебуває у стані вибору: куди поїхати, де

знайти роботу, як пристосуватися до чужої країни, до кого звернутися за допомогою, як зберегти родину, коли повертатися на батьківщину…  Успішність вибору залежить не тільки від особистих якостей людини, а також від зовнішніх чинників: відкритість та толерантність суспільств перебування, активність громадських організацій, солідарність українців за кордоном, готовність Української держави ставати на захист своїх громадян.

 

Ігор Марков, Інститут народознавства НАН України, керівник дослідницької групи, розповів про особливості українців на тлі міграційних потоків сучасної Європи. «Новітня українська міграція типологічно належить до циркулюючої» – підкреслив Ігор Марков.  Однак, динаміка ринків та міжперсональні мережі на грунті новітніх комунікативних технологій змінюють міграційні рухи швидше, ніж на них устигає реагувати законодавство. «Припускаємо, що за умови збереження основ функціонування теперішньої світової фінансово-економічної системи і системи соціального захисту розвинутих країн годі сподіватися масового повернення мігрантів на батьківщину».

 

«Аналіз даних соціологічних досліджень (глибинних інтерв’ю) дає підстави вважати, що одним  із дієвих чинників актуалізації певної моделі інтеграції є міграційна політика відповідної держави» – зазначила Оксана Іванкова-Стецюк, канд. соц. н., Інститут народознавства НАН України, учасник дослідницької групи. У ході дослідження було виділено шість таких моделей, що утворюють дві класифікаційні групи: моделі «позитивної» та «негативної» інтеграції. Лібералізація міграційної політики, підвищення ступеня захисту прав мігрантів актуалізують моделі «Маятник» та «Повернення», а також знижують основні ризики процесу реінтеграції трудового мігранта після його повернення.

 

Григорій Селещук, Голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів, учасник дослідницької групи відмітив: «На нашу думку, концепція циркулюючої міграції потребує певних доповнень. По-перше, пріоритет має належати гарантуванню прав людини. Міжнародна конвенція The Protection of the Rights of All Migrant Workers and Members of their Families може лягти в основу цього підходу. Додаткова мета – зменшення кількості мігрантів з неврегульованим статусом шляхом підвищення їхньої захищеності. Це також дозволить значно знизити ризики трудової та сексуальної експлуатації, а також ефективно протидіяти торгівлі людьми. По-друге, варто розширити перелік осіб, котрі можуть користуватися перевагами такого виду міграції, а не обмежувати його в основному висококваліфікованими та сезонними працівниками. Корисним може бути досвід Польщі, де українцям дозволяють працювати 90 днів без спеціальних дозволів. По-третє, слід застосувати комплексний підхід до врегулювання всіх аспектів міграції. Соціальне забезпечення, медичне обслуговування та транскордонний перерахунок пенсій має бути невід’ємною частиною цієї політики».

 

«Перше, що можемо і треба зробити – донести цю інформацію, у вигляді доповіді, народним депутатам. Без державних органів ми не вирішимо це питання, – наголосив Тарас Стецьків. – Розробка законодавства без Вас є неможливою». На цьому наголосила і Олександра Кужель: «Я Вам дуже дякую за цей звіт. Бачу тепер команду, з якою зможу далі впроваджувати те, що розпочали. Ще раз дякую всім тим, хто зробив це дослідження».

 

Довідка:
Карітас України у співпраці зі співробітниками сектору етносоціальних досліджень Інституту Народознавства Національної Академії Наук України за підтримки Фонду Реновабіс у 2007-2008 р.р. провів комплексне дослідження трудової міграції з України у державах Європейського Союзу та Російській Федерації. Дослідження охопило 7 країн ЄС: Республіка Польща, Чеська Республіка, Італійська Республіка, Грецька Республіка, Королівство Іспанія, Португальська Республіка, Республіка Ірландія і частково Росію.

Метою проекту було вивчення масштабів, напрямів і тенденцій сучасної трудової міграції з України до зазначених держав, визначення потреб та можливостей діяльності Української Греко–Католицької Церкви та Її установ у сфері правової допомоги, соціального захисту та пасторальної опіки українських трудових мігрантів.

Реалізація проекту спиралася на поєднання різних методів або, у ширшому значенні, усіх доступних інформаційних потоків і включала: опитування українських трудових мігрантів у державах перебування  за допомогою так званих якісних методів (глибинні напівструктуровані інтерв’ю, фокус-групові дискусії); опитування експертів, причетних до проблем трудової міграції в державах перебування: представників влади, Церкви, профспілок, неурядових організацій, структур самоорганізації мігрантів; опрацювання статистичних матеріалів та досліджень трудової міграції; аналіз правових тенденцій і змін до законодавства у сфері міграції у державах перебування українських мігрантів; проведення моніторингу медіапростору.