Image

На Львівщині діти трудових мігрантів організували вечір пам’яті життя і творчості Т. Г. Шевченка

13.03.13, Львівщина
Щороку відзначають українці в Україні і в зарубіжжі річницю від дня народження геніального поета і художника Тараса Шевченка, «апостола  правди і свободи», борця за волю України.

Цими відомими рядками поетичного Шевченкового слова розпочався літературний вечір « Чоло схиляє Україна перед безсмертним іменем твоїм» за участю дітей мігрантів Карітасу в м. Борислав (Львівщина) та громадської організації «Союз Українок». Вечір був присвячений 199-ій річниці  від дня народження Т. Г. Шевченка.

Про велич особи Шевченка в історії України написав Іван Франко такі слова: «Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі  України  зробив більше, як десять побідних армій».

З вступним словом до присутніх звернувся о. Петро Підлубний, який наголосив на тому, що незважаючи на тяжку долю, на усі терпіння , які  довелося поетові побачити та пережити за його коротке життя, Т. Шевченко понад усе любив Україну, свій народ, страждав та тужив за ним на чужині, вірив у краще майбутнє свого краю.

Багато трагічних фактів з життя Т.Шевченка прозвучало з уст дітей Соціального центру для дітей трудових мігрантів, які у своєму виступі особливу увагу приділили дитячим рокам поета – сповнених невимовного болю та страждань після смерті матері, а згодом і батька. Діти з власним інтересом і особливою старанністю готувалися до свята. Деякі етапи Шевченкового дитинства юні підопічні Карітасу  майстерно передали у сценках під час проведення літературного вечору.

В святі також брали активну участь союзянки  громадської організації « Союз Українок». Вони майстерно виконували  твори Кобзаря, знайомили присутніх  з цікавими маловідомими  фактами останнього періоду життя Т. Г. Шевченка.    

Минуло 199 років від дня народження славного сина України. Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у  чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Т. Шевченко

«Хай же й сьогодні і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних ділах», – сказала на кінець заходу Марія Підлубна, працівник місцевого Карітасу.

Categories: Новини

Залишити відповідь