03.11.12, Львівщина – США
З 22 по 26 жовтня американська організація «Колеса для людства» («Wheels for Humanity») перебувала в Карітасі Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Метою цього візиту було забезпечення потребуючих жителів регіону безкоштовними інвалідними візками. Окрім компетентної та висококваліфікованої допомоги волонтерів американської організації, тут намагалися підбадьорити кожного, підтримати добрим словом, вислухати ? адже так важливо, щоб тебе почули саме в той момент, коли це найбільш потрібно.
«Друзі розповіли нам про те, що в Карітасі допоможуть підібрати візочок для мами. Мамі цей візочок дуже необхідний, так вона зможе нарешті бодай пересуватися квартирою», ? розповідає донька п. Ніни Малаєвої. Життєвий шлях п. Ніни був нелегкий, важкі повоєнні роки, велика родина. Ніна піклувалася про всіх, а на себе часу не було. Після трьох інсультів у п. Ніни виявили цукровий діабет, потім була ампутація кінцівки і безліч днів у лікарняних стінах.
«Цей візок, як для інших в подарунок авто. На новому візку ми з мамою вже здійснили прогулянку вулицями Дрогобича, він дуже зручний, і мама щаслива».
Михайла Кушніра до дрогобицького Карітасу з сусіднього села привезли друзі. Тут він побував вперше і був приємно вражений турботою працівників. Михайло прикутий до інвалідного візка вже багато років, ? причиною цьому нещасний випадок під час служіння в далекому Казахстані. Проте з роками цей чоловік не втратив оптимізму та гарного почуття гумору. п. Михайло визнав у Карітасі, що шкодує лиш про одне ? так і не опанував жодної іноземної мови. Дуже йому хотілося поспілкуватися з американцями з «Wheels for Humanity» особисто, щиро подякувати за увагу і добро.
А Олі Рожило зараз лише 18 і вона студентка соціально-гуманітарного факультету Дрогобицького Педагогічного Університету. Цими днями в Олі екзаменаційна сесія перші в її житті іспити. Дівчина із захопленням розповідає про своє навчання в університеті, як вона мріє про фах соціального педагога. Мама Олі розповідає, що новий візочок їй зараз конче потрібен, з його допомогою вона почуватиметься набагато впевненіше в університетських коридорах. Працівники Карітасу та американські добродії прислухалися до прохань дівчини, обумовили разом із батьками оптимальний варіант інвалідного візочка для Олі, оскільки для дівчини важливо, щоб він був максимально зручний, легкий, без надмірного навантаження на м’язи ніг.
Поки Валері, волонтер американської організації, підбирав візочок, Оля залюбки розповідала про своє хобі. На дозвіллі вона займається мозаїкою з бісеру. Допоки з неприхованою цікавістю працівники Карітасу і волонтери з США переглядали світлини з роботами Олі, обговорювали їх, молода усміхнена дівчина нетерпляче зазирала на годинник – у неї ще сьогодні 
заняття в університеті. Щиро від душі бажаємо Олі Рожило вдало скласти всі іспити, реалізовувати себе щодня якнайкраще і частіше заходити до Карітасу.
Робота і перебування волонтерів американської організації «Wheels for Humanity» в місцевому Карітасі вкотре довели, що для добрих справ і допомоги потребуючим людям не існує кордонів. Щоб повірити в добро, потрібно почати творити добро. І тоді наша держава, наше суспільство ставатимуть щодня кращими, комфортнішими, солідарнішими і щасливішими.
Tags: