15.11.11
«В час, коли наша країна знаходиться на переломі двох віків, зростає потреба у таких людях, які можуть прийти на допомогу дітям, одиноким пристарілим людям чи інвалідам. Зазвичай чималу роботу у цьому плані здійснюють соціальні педагоги та соціальні працівники. Проте є дві причини, які свідчать про важливість залучення людей до волонтерства: надати допомогу і соціалізація особистості через самовизначення, самореалізацію, самоосвіту та самовиховання. Однак для більш ефективної роботи волонтером необхідна теоретична підготовка і практична база», ? стверджує Людмила Максим?юк, координатор роботи з людьми, що мають особливі потреби, в івано-франківському Карітасі.
Саме тому у ході реалізації проекту приятелів для молоді з вадами розумового розвитку «Допоможи іншому – стань приятелем», протягом вересня-жовтня на базі Карітасу Івано-Франківськ були проведені 4 навчальні семінари-тренінги («Знайомство та мотивація волонтерів. Уявлення про цільову групу», «Знання та навички щодо життя із вадами», «Комунікації/спілкування та практика рівності», «Безпосередня зустріч із цільовою групою») для 25 волонтерів.
Людмила Максим?юк каже: «Ми ставили перед собою чітку і конкретну мету ? розширити інформаційні поля учасників про діяльність та підтримку людей з особливими потребами. Для кращого розуміння та засвоєння інформаційної бази волонтерами кожен тренінг складався із теоретичної частини та практичної діяльності. Таким чином, учасники змогли визначити основні поняття соціальної та психологічної підтримки людей з особливими потребами, розширити свої знання про особливості їх поведінки та життя, сформувати навички визначення потреб і проблем молоді».
Волонтери відповідально поставились до виконання всіх практичних вправ та завдань. Завдяки їхній наполегливості вони закріпили навички роботи в команді, розвинули вміння спілкуватися з молоддю та їхніми батьками. Це дало можливість їм глибше розкрити для себе світ неповносправності, допомогло зняти психологічну напругу та адаптуватися в оточенні.
«Волонтерство ? це не просто робота, це шлях нашого служіння для ближніх, для нашої молоді з особливими потребами. Після одного із семінарів я досі запитую себе: що б відчувала, якби на місці свого підопічного була я? Які почуття переповнювали мене , якби хтось прагнув мені допомогти?! Тому, проводячи час із своїм приятелем, керуюсь девізом: що сьогодні я можу зробити для неї?», ? розповіла волонтер Юля Князюк.
«Під час семінарів ми не тільки вчимось навиків праці із неповносправною молодю, але самоудосконалюємо свої серця! Адже так важливо сьогодні вміти почути іншого, полюбити його, перейнятись його болем. Звичайно, я особисто почала відповідальніше ставитись до волонтерства. Атмосфера, яка панує на тренінгах в Карітасі, 
цілком дозволяє відкритись, розповісти про власні переживання та очікування. У нас немає потрібних знань – але ми прагнемо вчитись, немає досвіду – але є досвідчені тренери, у нас немає вигоди – у нас є бажання щось змінити!», ? поділилася враженнями Іра Каразуб, ще один волонтер місцевого Карітасу.
Ці заходи відбулися завдяки фінансовій підтримці Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Сканфонду та Карпатського Фонду (МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону») у рамках Програми приятелів «Потрібні двоє: допоможи іншому – стань приятелем».
Tags: