Профілактика ВІЛ/СНІДу
02.12.2010
02.12.2010
1 грудня у храмі cв. Миколая Доброго в Києві відбувся науково-пасторальний семінар «Солідарність із людьми, які хворіють на ВІЛ/СНІД. Роль і ставлення церковної спільноти.» Семінар організувала Комісія душпастирства охорони здоров’я Київської архиєпархії УГКЦ.
«Сьогодні Церква має якнайактивніше долучитися до праці із профілактики ВІЛ/СНІДу. Дошлюбна статева стриманість та вірність у подружжі – найкращі запобіжні засоби цієї хвороби» – зазначає Голова Комісії о. Мирослав Латинник. Церква хоче допомогти також тим, які вже зіткнутися з цією хворобою. За словами священика, віра в Бога допоможе навіть ВІЛ-позитивним особам віднайти душевний спокій і прожити щасливе життя.
Координатор проекту «Домашня опіка» Карітасу-Київ, Ольга Осадча поділилася досвідом опіки за ВІЛ-інфікованими. «Ми надаємо медичну опіку, часто забезпечуємо хворих найнеобхіднішим – продуктами харчування. Через слабкий імунітет ВІЛ-позитивні часто хворіють гепатитом, туберкульозом та іншими хворобами і повноцінне харчування їм просто необхідне» – зазначає Ольга Осадча. Донорські організації фінансують тільки опіку вже хворих осіб і відмовляються фінансувати профілактику ВІЛ-СНІДу. «Профілактика СНІДу, а саме морально-етичне виховання, слід розпочинати навіть не зі школи, а з дитячих садочків. Для цього треба розробити спеціальні програми” – каже працівник Карітасу.
«Боротьба з стигмою та дискримінацією ВІЛ-позитивних осіб повинна стати пріоритетною в душпастирській роботі Церкви,» – так прокоментував захід керівник проектів Карітасу-Київ, Ростислав Дзундза. «Подолання цього негативного явища повинні вирішити регулярні конференції, семінари і тренінги для духовних осіб з метою покращення їхньої обізнаності щодо служіння Віл-позитивним. Потреба у навчаннях є дуже високою, оскільки саме священики є часто єдиними людьми, яким жителі маленьких містечок можуть довірити свої проблеми. Слід приділяти багато уваги підготовці майбутніх священиків, духовенства, слухачів духовних семінарій. Тут потрібна багато працювати Карітасу та іншим організаціям. На жаль, не всі священики вміють і мають достатньо знань для адекватної та відповідної поведінки з ВІЛ-позитивними, не досконало обізнані у проведенні психологічного супроводу. Для священиків в нас є перекладені, адаптовані та видані декілька посібників – підручник для підготовки тренерів серед духовенства «Тренінг у відповідь на ВІЛ/СНІД» і практичні поради щодо психологічного супроводу «Слухати з любов’ю».»
Церква в Україні вже почала працювати над тим, щоб зменшити дискримінацію, стигматизацію та повернути людей у суспільство. Мета Карітасу – перебороти упередження стосовно ВІЛ/СНІДу, соціальні табу та стигматизацію людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом чи зазнали його впливу, а також допомагати представникам груп найуразливіших до інфікування.
* Душпастирська відповідь на стигму і дискримінацію ВІЛ-позитивних осіб – доповідь Ростислава Дзундзи.
Tags:
Categories:
Новини