Бог до кожної людини ставиться по особливому
11.06.2010
3-6 червня в Новояворівську (Львівська обл.) відбулися реколекції для людей з особливими потребами та їх ближніх. До духовних вправ долучилися підопічні Карітасу Стрийської єпархії УГКЦ з
Центру дозвілля та соціальної адаптації для осіб з вадами розумового розвитку. Серед
учасників також були родини, що належать до спільнот «Віра і Світло» з усієї України.
Центр дозвілля та соціальної адаптації для осіб з вадами розумового розвитку почав діяти при Карітасі Стрийської єпархії УГКЦ з жовтня 2009 року. Місією Центру є надати можливість особам з розумовою неповносправністю розвивати свої здібності і таланти, здобути соціальні, побутові і трудові вміння та навички для найбільш повної інтеграції в суспільство. Користувачами Центру є 10 осіб віком від 18 до 53 років. Підопічні мають змогу займатися ручною працею (виготовлення вітальних листівок, виробів з бісеру, вишивання стрічками тощо), музичною терапією, подорожують, проводяться кулінарні дні, на яких вони вчаться самостійно готувати, тим самим набуваючи навичок самообслуговування. Регулярні зустрічі для батьків, які проводяться в Центрі, надають їм підтримку, сили і можливість поділитися своїми проблемами
.
Темою реколекцій стали євангельські слова «Називаю вас друзями… бо Я вас вибрав» (Євангеліє від Івана 15:15-16), а керівником (реколектантом) зустрічі був Джоу Востерманс – магістр теології та асистент християнської спільноти «Лярш» в Торонто (Канада), директор програми обміну студентів «Серце до серця», батько чотирьох дітей, який уже 35 років разом зі сім’єю живе під одним дахом з людьми з особливими потребами.
Джоу хотів донести до учасників реколекцій думку, що Бог до кожної людини ставиться по особливому, намагається бути з нами на рівні, тому й ми повинні ставитися один до одного як до рівного собі, творячи дружні стосунки. «Кожна людина, навіть уражена найглибшою неповносправністю, є людиною, яка має почуття і бажання бути любленою», – розповідав Джоу Востерманс.
Усім присутнім на реколекції розповідали, що кожен з нас насамперед потребує любові, а не жалості. Можна пройти світом і не побачити красу всього створеного, а можна зупинитись і в найменшій квіточці побачити чудо.
Батьки та друзі людей з особливими потребами під час духовних бесід переконалися, що існуючий у світі поділ на кращих і гірших, повносправних і неповносправних, багатих і бідних є неправильним, бо ми всі насамперед є людьми. «Тому в стосунку з іншими ми повинні зупинитися, поглянути у вічі, доторкнутися, щоб помітити красу іншої людини, інакше пробіжимо світом не помічаючи нікого», – акцентував керівник реколекцій.
Як розповіла координатор проекту Карітасу Стрийської Єпархії УГКЦ Оксана Ільків, неповносправні люди володіють цінностями, які в теперішньому нашому житті є трішки відсунуті на задній план. «Ці люди дуже відкриті до кожного, для них немає різниці наші посади, титули, розмір гаманця, вони перші подають руку кожному, хто трапляється на їхньому шляху. Тому решті людства є чому в них повчитися», – підкреслила Оксана Ільків.
Відомий генетик, професор Жером Лежен писав: «Цивілізованість суспільства визначається його ставленням до людей неповносправних, немічних». Бо цивілізоване суспільство – це суспільство, для якого найбільшою цінністю є життя і щастя кожної людини, а особливо тих, хто не може сам за себе подбати.
