1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

 

За оцінкою експертів Об’єднаної Програми з ВІЛ/СНІДу ООН та Всесвітньої Організації охорони здоров’я розповсюдження ВІЛ у світі іде на спад. Згідно експертних даних, починаючи з  2001 року кількість нових випадків ВІЛ-інфекції в світі скоротилася на 17%. Натомість у Східній Європі та Центральній Азії  поширеність ВІЛ залишається високою. Особливо тяжкими та швидкопоширюваними є епідемії в Україні й Російській Федерації. На сьогодні  в Україні з ВІЛ живуть біля 340 000 людей віком 15 років і старше, що становить 0,86% дорослого населення країни.

 

За останні роки працівники Карітасу в Україні, керуючись християнськими принципами, в центрі яких стоїть повага до людської гідності, ведуть щоденну роботу, спрямовану на допомогу та полегшення життя ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. Працівники Карітасу мають належну кваліфікацію та регулярно проходять навчання до яких долучаються закордонні експерти. У проектах активно працюють волонтери.

 

В своїй роботі з хворими та їхніми близькими Карітас зосереджує увагу на соціальному супроводі та психологічної підтримки. У Львові, на базі Шпиталю імені Андрія Шептицького діє психологічна допомога ВІЛ-інфікованим людям та членам їхніх сімей і забезпечується домашня опіка людям, які живуть з ВІЛ та їхнім родичам. В рамках цих проектів Карітас здійснює доставку необхідних продуктів харчування, допомагає по дому. Важливим є психологічний супровід, бо інфіковані люди та їхнє найближче оточення знаходяться у пригніченому стані.

 

Подібний підхід діє в інших регіональних організаціях. Першого грудня,  працівники Карітасу Одеси УГКЦ провідали ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД людей в обласному СНІД-центрі, організували для них маленьке свято, накрили «солодкий стіл». «Добре слово, увага, небайдужість допомагають ставати людям на ноги», – ділиться враженнями координатор проекту Світлана Колодчин.

 

Всього під домашньою опікою Карітасу Одеса УГКЦ знаходиться 150 інфікованих людей (проект «Немедичний та медсестринський домашній догляд»), реалізацію якої фінансує Глобальний фонд по боротьбі з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом та малярією та Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом. «Наші соціальні працівники, медсестри надають допомогу важкохворим людям, які не в змозі себе обслуговувати. Волонтери приносять продуктові пайки, медикаменти, миючі засоби», – розповідає пані Світлана .

 

З 2003 року в Донецьку Карітас запровадив проект «Соціальна опіка над ВІЛ-інфікованими дітьми», який спрямований на надання медико-соціальних послуг ВІЛ-інфікованим дітям віком до 3-х років. У рамках проекту створено медико-соціальний центр Карітасу для ВІЛ-інфікованих дітей, де надаються медичні та соціальні послуги і здійснюється соціальний супровід, які включають комплекс клінічних та психологічних заходів, спрямованих на полегшення їхніх страждань і реінтегрування в суспільство. Власне саме цей проект і став пілотним для Карітасу України, досвід якого перейняли у Карітас Одеса УГКЦ та Карітас Київ. Фінансову підтримку проекту надавали Програма Євросоюзу ТАСІS та Карітас Німеччини.

 

Окрім цього, Карітас Донецьк разом із Церковю розпочав співпрацю (допомога медикаментами, покращення харчування, психологічна робота тощо) з міською клінічною лікарнею №2  та дитячим сиротинцем  для ВІЛ-інфікованих дітей м. Макіївки. «Цей проект є одним із вдалих прикладів співпраці Карітасу України з державними структурами», – зазначає керівник проекту в Донецьку Любов Пантелюк.

 

Серед напрямків у сфері ВІЛ/СНІДу, які планує розвивати Карітас Україна є проведення навчальних тренінгів для священників. Потреба у цих навчаннях є дуже високою, оскільки саме священики є  часто тими єдиними людьми, яким жителі  маленьких містечок та сіл можуть довірити свої проблеми. Не менш важливою є і профілактична робота серед школярів. Планується надання медико-соціального супроводу ВІЛ-інфікованих безпритульних  (дорослих та дітей), біженців та реабілітантів. Враховуючи, що багато хворих на СНІД людей перебувають у домашніх умовах, вкрай важливим є надання хоспісної та паліативної опіки СНІД- хворим у термінальній стадії.

 

Проблему існування епідемії СНІДу в країні не можна вирішити поодинокими, окремими ініціативами: хвороба потребує мобілізації усіх сил суспільства. Тому дуже  важливо, щоби політики та державні діячі, зрозуміли потребу підтримки недержавних організацій, які працюють у сфері надання соціальних послуг населенню. Боротьба проти ВІЛ/СНІДу є викликом для усього суспільства!