«Головне, що я живий»: історія Олександра, чий будинок потрапив під інтенсивний обстріл

Ніч 8 жовтня 2025 року стала однією з найстрашніших з початку повномасштабної війни для мешканців села в Сумській області.

На населений пункт напало понад 20 російських дронів. Будинки були пошкоджені, вікна розбиті, дахи зруйновані; людей розбудили вибухи, і вони не знали, чи переживуть цю ніч.

Тієї ночі Олександр був удома. Потужна вибухова хвиля струсонула все навколо нього.

«Було темно, а шум був настільки гучним, що в мене дзвеніло у вухах. Я не відразу зрозумів, що сталося», – згадує Олександр

Сила вибуху призвела до того, що на нього впала шафа. Його будинок зазнав значних пошкоджень: розбиті вікна, тріщини в стінах і зруйнований дах. Спочатку комісія з оцінки визнала житло непридатним для проживання. Пізніше його перекласифікували як будівлю, яку можна відремонтувати.

Олександр працює робітником у компанії «Транс Логістик». Його заробіток становить близько 8 000 гривень на місяць, тому самостійно відновити пошкоджене житло стало майже неможливим завданням. З часу обстрілу Олександр тимчасово мешкає у своєї матері. Він зізнається, що найболючіше – бачити те місце, яке ще вчора було його домівкою, а сьогодні лежить у руїнах. Дім, у який він вклав роки праці, за одну ніч перестав бути безпечним притулком. Незважаючи на це, Олександр не втратив надії, що з часом йому вдасться відбудувати все, що знищила війна.

«Поки ти живий, усе можна відбудувати, – каже він. – Головне, щоб більше нічого не прилетіло».

Відразу після обстрілу до Степанівки прибула команда з Кризового центру благодійного фонду «Карітас Суми», діяльність якого фінансується Європейським Союзом та «Карітас Австрія». Працівники благодійної організації зазначають, що в перші дні після обстрілу, коли люди часто не знають, до кого звернутися або з чого почати процес відновлення, надзвичайно важливим є відчуття підтримки та стабільності. Фахівці надали Олександру психологічну підтримку, юридичну консультацію, допомогу в оформленні компенсації за пошкоджене житло, а також інформацію про подальші можливості отримання допомоги.

Олександр зізнається, що після того, через що йому довелося пройти, найціннішим було відчуття, що він не сам. 

«Коли поруч є люди, готові вислухати, пояснити подальші кроки та запропонувати підтримку, ти поступово знаходиш сили повернутися до нормального життя», – каже він. 

Сьогодні Олександр продовжує працювати і мріє повернутися додому, щойно його відремонтують. Він щиро вдячний усім, хто допомагає людям, які постраждали від війни, адже така підтримка повертає не лише можливість відбудувати дім, а й віру в те, що навіть після найтемнішої ночі можна рухатися вперед.

Історія цього проекту свідчить, що гуманітарна допомога – це не лише екстрена підтримка. Це люди, які підтримують інших у найважчі моменти, допомагаючи їм зробити перші кроки після трагедії та відновити почуття безпеки, гідності та надії.

Проєкт охоплює 27 000 бенефіціарів у чотирьох містах (Чернігів, Суми, Запоріжжя та Краматорськ) завдяки низці заходів, серед яких послуги з захисту, психологічна підтримка, матеріальна допомога у вигляді гігієнічних наборів для людей з інвалідністю, а також заходи для дітей у дитячих просторах.

Теги: