Заняття для дітей з особливими освітніми потребами в Хмельницькому
Психологи й соціальні педагоги Хмельницького благодійного фонду «Карітас» відновлюють роботу в центрі, де досі був хостел для переселенців. Водночас працівники запровадили заняття для дітей з особливими освітніми потребами внутрішньо переміщених осіб. Шестирічна Єлизавета Житник з іншими дітьми з особливими освітніми потребами виконує руханку в Хмельницькому благодійному фонді «Карітас». Тут з дітьми з розладами аутичного спектра, […]
Психологи й соціальні педагоги Хмельницького благодійного фонду «Карітас» відновлюють роботу в центрі, де досі був хостел для переселенців. Водночас працівники запровадили заняття для дітей з особливими освітніми потребами внутрішньо переміщених осіб.
Шестирічна Єлизавета Житник з іншими дітьми з особливими освітніми потребами виконує руханку в Хмельницькому благодійному фонді «Карітас». Тут з дітьми з розладами аутичного спектра, синдромом Дауна, дитячим церебральним паралічем чи епілепсією працюють психологи, реабілітологи, соціальні працівники. Як розповіла її мама Олена, у Хмельницький приїхали з зони активних бойових дій.
«Прилетіла ракета до нас у двір, ми зібрались за 15 хвилин і поїхали», – говорить Олена Житник.
За її словами, Єлизавета має розлади аутичного спектра, дівчинка три тижні просиділа з родичами в підвалі, коли їхній район поблизу столиці обстрілювали й бомбардували. Тепер дівчинка може заснути лише в укритті. За словами матері, війна дитину дуже налякала та відкинула в розвитку приблизно на рік. Згадує, як Єлизавета реагувала на тероборонівця на блокпосту на виїзді зі столиці.
«Вона кричала: «Вони прийшли нас вбивати?». Він каже: «Господи». І ми йому дуже вдячні, тому що він передав на всі блокпости, і нас уже не зупиняли, махали – їдьте», – розповідає Олена.
Як розповіла психологиня центру фонду «Карітас» Марина Фетісова, діти з особливими освітніми потребами через війну й переїзди перебувають у стані стресу.
«Коли ти переїжджаєш зовсім в інше місце, ти не маєш свого кутка. Багато з них після підвалів, вони бояться. Коли повітряна тривога, вони кричать, ховаються під стіл, їм дуже важко. Наше завдання – повернути дітей хоча б до того стану, який у них був до війни», – каже психологиня.
Працівники центру відновлюють заняття, аби допомогти заспокоїтися дітям переселенців і місцевих.
«Ми переобладнали наш центр в хостел для зустрічі людей, які їхали зі східних областей України. Поступово, бачачи це певне затишшя, ми відновлюємо роботу нашого центру, особливо групові заняття, наші фахівці продовжують роботу», – розповідає директор Хмельницького благодійного фонду «Карітас», отець Іван Данкевич.
За його словами, заняття можуть відвідувати не тільки греко-католики, до церкви якої належить фонд «Карітас».
«Ми не звертаємо увагу на конфесійну приналежність дітей, батьків, ми відкриті для всіх. Ми завдячуємо нашій опікунській раді, яка є до сьогоднішнього дня, і старається допомагати нашому центру», – каже Іван Данкевич.
Як розповіла психологиня, наразі на такі заняття ходять тринадцятеро дошкільнят, та їх може бути й більше.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Теги:
Читайте також
“Дякую Богу і вам за допогому!” Проєкт Basic Needs підсумовує результати майже трьорічної діяльності
П’ятий рік прифронтові громади живуть у стані затяжної кризи.
На Синоді єпископів УГКЦ Тетяна Ставничи представила доповідь про соціальне служіння Карітасу
Вона говорила про те, що означає бути людиною під час війни, окреслила соціальні виклики, з якими Церква стикатиметься в найближчі роки, і яким є покликання Церкви у відповідь на них.
“Маємо вчитися на найкращих міжнародних практиках”
Минулого тижня представники проєкту GEN-CARE повернулися з Відня, де мали кількаденний обмін досвідом в сфері соціальної роботи.