Як говорити з дітьми про конфлікти і про війну

Цього року до школи йтимуть діти, що народилися, коли в Україні розпочалася війна: це покоління не знає своєї країни без військових дій, новин про героїв чи втрати. Незважаючи на таке щоденне інформаційне поле, потрібно говорити про конфлікти і війну з школярами різного віку. І розмови ці можуть бути дуже різними. Нещодавно команда проєкту «Зміцнення соціальної […]

Цього року до школи йтимуть діти, що народилися, коли в Україні розпочалася війна: це покоління не знає своєї країни без військових дій, новин про героїв чи втрати. Незважаючи на таке щоденне інформаційне поле, потрібно говорити про конфлікти і війну з школярами різного віку. І розмови ці можуть бути дуже різними.

Нещодавно команда проєкту «Зміцнення соціальної згуртованості» Карітасу Одеса запросила до маленьких відвідувачів Центру дітей та сімей ветерана АТО та керівника громадської організації Veterans Hub Олександра Голопотелюка. Військовий розповів слухачам про патріотизм, допомогу, підтримку. Олександр підкреслив, що навіть найменша дитина може зробити багато задля миру завдяки своїй щирості та плідному навчанню.

Ми поговорили з ним, а також з іншими фахівцями, щоб з’ясувати, як варто правильно говорити з дітьми про конфлікти та війну.

Щоб у майбутньому не було конфліктів, важливо боротися за свідомість майбутнього покоління та з раннього віку вкладати зернятко цінностей у дитину, щоб виростити патріотом своєї країни. Це має бути спільна робота батьків, викладачів, держави, що поєднує різні методології та враховує різний вік.

Зустрічі з військовими теж допомагають. Вони мають бути легкими доступними, відбуватися у форматі діалогу. Говорячи про війну, не треба згадувати страшні події, а варто пояснити причини конфліктів. Діти так можуть долати міфи або стереотипи, спитати особисто, що їх цікавить, а військові у такому спілкуванні зайвий раз нагадують собі про те, заради кого вони служать.

Ми вчимо дітей ненасильницькому спілкуванню, щоб вони з меншими втратами могли знаходити вихід із конфліктних ситуацій. Усе розглядаємо на конкретних прикладах, котрі вони згадують зі спілкування зі своїми меншими або старшими братами і сестрами. 

Важливо змалечку пояснити дитині про різні стратегії поведінки. Завжди краще обирати співробітництво, але часом це може бути компроміс або поступка. Ще одна важлива навичка: вміння перепитувати, щоб уточнити чи правильно розумів співрозмовник. Також важливо навчити малюка розпізнавати емоції свої та інших. 

Говорити про війну треба обережно, враховуючи те, як про неї говорять у родині. Ми говоримо про країну, незалежність, кордони, роботу військових захищати кордони незалежної країни. Патріотичне виховання необхідне для самоідентифікації — коли людина розуміє хто вона, їй є на що опиратися. 

Перш ніж говорити з дитиною про конфлікти важливо підготуватися і розібратися в цій темі. Для цього необхідно спробувати відповісти самому собі на декілька питань. А що я сам знаю про конфлікти? Чи часто дитина спостерігає за конфліктами в нашій родині, у дворі, в гостях, в садку чи школі, інших місцях? Як вирішують конфлікти в родині? В інших місцях? Якими реально способами вирішення конфліктів користується дитина?

У процесі розмови вам необхідно буде приводити наочні приклади з життя дитини і можна використовувати зорові образи (малюнки). Важливо дати дитині зрозуміти, що сам конфлікт — це тільки вершина айсберга, однак те, що приховано під водою, як раз і визначає шляхи врегулювання конфліктів.

Ця проста схема показує, що якщо відсутні співпраця та спілкування, є недооцінка особистості, то навряд чи вдасться виправити становище. Проблеми, що викликали конфлікт, залишаться десь глибоко без рішення.

Спробуйте пояснити дитині, що вміння вирішувати проблемні ситуації можливо в атмосфері поваги, співробітництва і гарного спілкування. Якщо діти цими навичками оволодіють і вони стануть для них нормою, то створиться сприятливий ґрунт для подолання нових труднощів і проблем.

Обговоріть з дитиною як вона розуміє такі речі, як «співпраця», «гарне / погане спілкування», «повага до себе та інших». Візьміть кілька конфліктних ситуацій з життя вашої дитини і розберіть як інакше можна було б вчинити в цих ситуаціях. Обговоріть яким міг би бути результат. Допоможіть, якщо буде важко запропонувати свої варіанти. Коли вдасться відшукати вдалі способи поведінки похваліть і запропонуйте спробувати у житті.

Що стосується розмови про війну, то я б рекомендував розмовляти з дитиною про війну в тому випадку, якщо вона сама питає. Уточніть, що саме хоче зрозуміти. Чому? Що вже знає про війну? Постарайтеся відповісти дитині саме на ті питання, з якими вона до вас прийшла. Не розказуйте про те, про що дитина не питає. 

Якщо вона знаходитися в емоційно збудженому стані або налякана, постарайтеся заспокоїти. Будьте терплячі, якщо повторно звертається з одним питанням, проговоріть відповіді знову. Запитайте як вас почули і зрозуміли.

Теги: