Все життя на работі…а тепер на самоті…

Пані Валентина переселенка із Донецька. Народилася в багатодітній сім`ї в Макіївці. Закінчила Макіївський будівельний інститут за фахом інженер-будівельник, а потім вийшла заміж і разом з чоловіком переїхала до Донецька, де почала працювати в будуправлінні.⠀Жінка пройшла шлях від майстра до головного будівельника управління. За почесну працю отримала звання “Ветеран праці”. На виробництві пропрацювала 35 років…там і […]

Пані Валентина переселенка із Донецька. Народилася в багатодітній сім`ї в Макіївці. Закінчила Макіївський будівельний інститут за фахом інженер-будівельник, а потім вийшла заміж і разом з чоловіком переїхала до Донецька, де почала працювати в будуправлінні.
⠀
Жінка пройшла шлях від майстра до головного будівельника управління. За почесну працю отримала звання “Ветеран праці”. На виробництві пропрацювала 35 років…там і отримала травму ніг та інвалідність.

Все ж вийшла жінка на заслуженний відпочинок, але довго не змогла сидіти вдома, знову пішла працювати в Донецьку обласну лікарню, начальником служби ремонту та пропрацювала там аж 15 років.
⠀
Травма ніг давала про себе знати, довелося покинути і цю роботу. А в 2014 році, коли в Донецьку почалися бойові дії, почав хворіти чоловік, згодом і помер… не витримавши такого стресу.
⠀
Пані Валентина залишилася одна. Так склалося, що своїх дітей не мала, але є племінниці, які їй всіляко допомагали. В 2018 році старенька переїхала до Дніпра, де зараз мешкають її рідні.

Зараз Валентина Дмитрівна ледь пересувається по квартирі і вона потребує постійної сторонньої допомоги (гігієнічні процедури, підтримання порядку, допомога в оформленні документів)… Старенькій в цьому допомагає соціальний працівник відділення “Домашня опіка” Чернуха Інна.

Бо разом можна все подолати!

Теги: