У Дрогобичі триває виставка робіт молоді з особливими потребами – підопічних Карітасу
27.06.2016, Дрогобич У Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина» відкрилася виставка творчих робіт вихованців Центру для молоді з обмеженими можливостями «Дивовижні долоні», що працює при Карітасі Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Виставка розміщена у двох залах і привертає увагу насамперед щирістю і теплом, яке випромінюють портрети авторів робіт, майстерно виконані відомим фотомитцем Ігорем Фецяком. На виставці представлені картини, вироби […]
27.06.2016, Дрогобич
У Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина» відкрилася виставка творчих робіт вихованців Центру для молоді з обмеженими можливостями «Дивовижні долоні», що працює при Карітасі Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Виставка розміщена у двох залах і привертає увагу насамперед щирістю і теплом, яке випромінюють портрети авторів робіт, майстерно виконані відомим фотомитцем Ігорем Фецяком. На виставці представлені картини, вироби з бісеру та інші шедеври.
Впродовж чотирьох місяців в рамках арт-проекту «Створюймо зміни разом – творчі та відкриті» підопічні соціального центру для молоді з особливими потребами «Дивовижні долоні» займалися в художній майстерні. Виставка картин та удосконалення навичок малювання – видимі результати роботи. Найбільші плоди, впевнені організатори, це щирість і доброта, якої молодь з особливими потребами навчила всіх, хто брав у проекті участь.
«Результати занять в художній майстерні перевершили мої очікування, – розповідає Дарина Мисак-Ткач, художній керівник арт-проекту. – Зусилля, які я вклала в підопічних Карітасу, принесли не лише добрі мистецькі плоди. Я навчала молодь з особливими потребами малювати, вони ж вчили мене щирості і доброти. Зізнаюся, я просто летіла на кожне заняття, бо вони дарували мені крила».
«Коли до нас в майстерню приходила пані Дарина, то я відчував любов, а коли малював – радість, – ділиться враженнями Мирон Пігут, підопічний соціального центру. – Відкриття виставки надзвичайно урочистий момент для мене. Я хочу, щоб люди дивилися на наші картини і раділи від того, що ми такі творчі та відкриті.
«Коли ми формували цю виставку, то отримали величезне задоволення. – говорить Любов Васильків, працівник музею. – Адже картини такі ж світлі та радісні, як і підопічні «Дивовижних долонь». Попередні їх роботи були гарними, але ті, які представлені тут, перевершили всі наші очікування».
Сьогодні людям бракує автентичності та вміння говорити один одному приємні слова, вважає отець Ігор Швед, заступник директора Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. «Друзі з соціального центру Карітасу діляться з нами своєю справжністю, – додає отець Ігор. – Їх постава є відвертою і щирою. Ці почуття також проявляються в їх картинах та фотографіях».
«Я дуже вдячна друзям з майстерні за велику любов, яка є в них, – каже Людмила Смолень, координатор «Дивовижних долонь». – Їх талант полягає в тому, щоб зворушити наші серця. Я вірю, що відвідувачі виставки зможуть це відчути, змінитися, щоб стати більш люблячими і справжніми».
Теги:
Читайте також
Рюкзак, який зняв частину маминих турбот: як «Шкільний портфелик» підтримав родини
Всеукраїнську акцію “Шкільний портфелик” Карітасу України у 2026 році завершено. Розповідаємо кілька історій родин, яким нам вдалося допомогти.
Після обстрілу ремонту недостатньо: чому юридичні питання стають частиною відновлення
Відновлення житла, пошкодженого внаслідок обстрілів, не починається і не закінчується ремонтом.
Своя адреса після вимушеного переїзду: Карітас України та УВКБ ООН підтримують людей з орендою житла
Коли пані Лілія разом із двома дітьми та мамою виїхала з Мирнограда на Донеччині, вона ще сподівалася повернутися.

