Сила співпраці: як підтримка допомогла жінкам у прифронтових громадах повернути мобільність і гідність

Останні роки стали справжнім випробуванням для пані Надії та пані Світлани. Обидві жінки похилого віку живуть із захворюваннями, які суттєво обмежують їхню рухливість.

Те, що для більшості людей здається звичайною справою – вийти з кімнати, приготувати їжу чи дістатися до хвіртки, – для них перетворилося на щоденний виклик.

Жінки мешкають у громаді неподалік лінії фронту. Тут звуки вибухів давно стали частиною повсякденного життя, а обстріли змушують людей якомога рідше залишати свої домівки. У таких умовах доступ до медичних послуг, засобів реабілітації та іншої необхідної підтримки є вкрай обмеженим. Особливо складно доводиться людям старшого віку, які через стан здоров’я не можуть самостійно подолати навіть невеликі відстані.

З часом світ пані Надії та пані Світлани звузився до меж власних осель. Кожен крок вимагав обережності та значних зусиль. Через відсутність необхідних засобів підтримки пересування ставало дедалі небезпечнішим, а звичні домашні справи – майже недосяжними.

Про їхню ситуацію дізналася місцева парамедикиня, яка добре знала про труднощі, з якими стикаються жінки. Саме вона звернулася до фахівців Кризового центру Карітасу Краматорськ та розповіла про їхню потребу в допомозі. Дістатися до них було непросто через безпекову ситуацію та близькість до зони бойових дій, проте команда зробила все можливе, щоб підтримка надійшла вчасно.

Завдяки проєкту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу, пані Надія та пані Світлана отримали необхідні засоби для пересування, а також набори засобів гігієни. Крім матеріальної допомоги, фахівці надали їм психосоціальну підтримку, яка допомагає впоратися зі стресом, тривогою та постійною невизначеністю, спричиненою життям поблизу лінії фронту.

Для пані Надії ця підтримка від стала справжнім полегшенням.

«Раніше я боялася навіть зробити крок по хаті, бо не мала на що спертися. Тепер ці милиці стали моїми ногами. Але найважливіше для мене те, що про мене не забули й привезли допомогу аж сюди», – ділиться жінка.

Після отримання допомоги життя обох жінок поступово почало змінюватися. Пересуватися домом стало безпечніше, а повсякденні справи, які раніше здавалися надто складними, знову стали можливими. Вони отримали не лише необхідні речі, а й відчуття впевненості та підтримки.

Втім, найціннішим для них стала не лише практична допомога. Візит фахівців приніс важливе усвідомлення: навіть у віддалених населених пунктах, які щодня живуть під загрозою обстрілів, люди не залишаються наодинці зі своїми труднощами.

Історія пані Надії та пані Світлани – одна з багатьох історій мешканців прифронтових громад України. Вона нагадує, що інколи навіть невелика, але своєчасна підтримка здатна повернути людині не лише можливість вільніше рухатися, а й відчуття гідності, турботи та зв’язку з іншими людьми.

Завдяки підтримці Європейського Союзу фахівці Карітасу надають допомогу людям, які найбільше постраждали від війни. У межах проєкту близько 27 тисяч мешканців чотирьох міст України отримають продовольчу та гігієнічну допомогу, послуги із захисту, психосоціальну підтримку, а також можливість долучатися до заходів у Дружніх до дитини просторах. Для багатьох із них ця підтримка стає важливим кроком до відновлення відчуття безпеки, стабільності та надії на майбутнє.

Теги: