Владика Кен освятив Український дім

12.02.2010
11 лютого відбулося відкриття Українського дому у Ванкувері – столиці ХХІ зимових Олімпійських ігор. Серед чисельних поважних учасників церемонії був першій президент Карітасу України, нині Єпарх Нью-Вестмінстерський, Владика Кен (Новаківський), який освячував Дім

та благословляв українську олімпійську команду на перемогу. Сьогодні Владика є членом Наглядової ради Карітасу України та продовжує всіляко здійснювати підтримку та сприяє поширенню благодійництва в нашій державі.

 

В урочистому вечорі взяли участь президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка, Міністр України у справах сім’ї, молоді

та спорту Юрій Павленко, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Канаді Ігор Осташ, голова Комітету Верховної Ради з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму Павло Костенко, члени офіційної делегації нашої країни у Ванкувері, голова міжпарламентської групи дружби “Канада – Україна” Марк Варава, а також представники української діаспори в Канаді.

Почесні гості привітали всіх, хто зробив внесок в здійснення проекту Українського олімпійського дому у Ванкувері, побажали процвітання йому й світових досягнень – українській олімпійський збірній. Священики католицької та православної церков благословили команду на перемогу, а церемонію освячення Дому очолив Єпарх Нью-Вестмінстерський, Владика Кен (Новаківський). Після цього ванкуверський хор «Квітка» урочисто виконав гімн України, і тоді голова Дому Мирон Петрів й президент НОК Сергій Бубка перерізали червону стрічку й проголосили Український Дім в Ванкувері відкритим.

Заснований завдяки зусиллям української діаспори та Посольства України в Канаді, під егідою НОК, Український дім у Ванкувері щодня протягом Олімпійських ігор зустрічатиме почесних гостей і всіх, хто бажає підтримати й укріпити дух національної української збірної. Розташований в самому серці Ванкувера, Український Дім буде місцем незабутніх зустрічей і знайомств із гостями ХХІ Зимової Олімпіади зі всіх кінців світу.

 

Довідка:
Владика Кен народився 16 травня 1958 року в Північному Бетелфорді, що в канадському штаті Саскатчеван. Походить із родини канадських українців. Початкову освіту, у тому числі гімназіальну, здобув у Північному Бетелфорді.

1977 рік – студії мас-медіа і публічних зв’язків у коледжі Ґрент-Мек’ювен.
1978–1980 роки займався публічними зв’язками і менеджментом на трьох різних підприємствах.

1980–1982 – відбував духовну формацію в отців-редемптористів у Торонті та навчався на філософсько-богословському відділенні Коледжу св. Михаїла (Університет Торонта), де в 1984 році здобув ступінь бакалавра.

1986–1990  – навчання в Семінарії св. Йосафата в Римі (бакалаврат із богослов’я в “Анджелікум”).
1989 року в Саскатуні рукоположений на священика (святитель Владика Василь (Філевич), Єпарх Саскатунський.
1989-1991 – завідувач канцелярії та директор Еміграційного б’юра при Верховному Архиєпископстві в Римі.
1990 рік – студії з канонічного права в Східному інституті в Римі.
1991-1995 – віце-канцлер Львівської архиєпархії та відповідальний за курію.

1991-1992 – віце-ректор Семінарії Святого Духа (Рудно–Львів).
1992-2001 – представник Верховного Архиєпископа при адміністрації Шпиталю Шептицького у Львові.
1994-2001 – президент «Карітас України».
1997-2001 – директор Б’юра харитативних та соціальних програм Львівської архиєпархії.

2001 – голова прес-служби Католицьких Церков в Україні з підготовки візиту Святішого Отця Івана Павла ІІ в Україну.
З листопада 2001 року ректор Української католицької семінарії Святого Духа в Оттаві (Канада).
2002 – акредитований зв’язковий прес-б’юра Ватикану для світового з’їзду молоді в Торонті та речник прес-б’юра УГКЦ в Канаді.
2003 – консультор Єпископської Конференції Канади у справах катехизації дорослих.
1 червня 2007 року було повідомлення про призначення о. Кенета, Єпархом Нью-Вестмінстерським.
24 липня 2007 року у церкві Святої Марії відбулася архиєрейська хіротонія. Головним святителем був Високопреосвященний Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), Митрополит Вінніпезький та всієї Канади.

 

При написанні статті були використані матеріали Національного олімпійського комітету України, Українського олімпійського дому у Ванкувері, Української Греко-Католицької Церкви.