«Люди сидять в підвалах, голодні, холодні, але не виїжджають, бо бояться західної України», – переселенка з Донбасу

10.03.15, УкраїнаКарітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ за останній рік надав допомогу більш як 1000 переселенців і потерпілим від гуманітарної кризи в Україні. Така допомога включає в себе часткову компенсацію витрат на проживання, продуктові набори, придбання речей на зиму, медичну допомогу та аптечки для багатодітних сімей, правову підтримку, психосоціальний супровід, сприяння у працевлаштуванні. «З березня 2014 року […]

10.03.15, Україна
Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ за останній рік надав допомогу більш як 1000 переселенців і потерпілим від гуманітарної кризи в Україні. Така допомога включає в себе часткову компенсацію витрат на проживання, продуктові набори, придбання речей на зиму, медичну допомогу та аптечки для багатодітних сімей, правову підтримку, психосоціальний супровід, сприяння у працевлаштуванні.

«З березня 2014 року в Дрогобич приїхало майже 100 кримськотатарських сімей. Безпосередньо у приміщенні Карітасу потребуючі з цих сімей проживали чи проживають та отримували чи отримують фінансову і психологічну допомогу. Згодом почали збільшуватись потоки переселенців – адже долучились внутрішньо переміщені особи з Луганської та Донецької областей.

Найгарячішим та найскладнішим періодом для нас став січень-лютий 2015, коли на Донбасі масово руйнували не просто житлові будинки, дитячі садки і школи, а суцільно інфраструктуру міст східної України», – розповідає Наталя Голинська, адміністративний директор місцевого Карітасу.

Зовсім нещодавно дрогобицький Карітас прийняв нові сім’ї з окупованих територій. Цього разу це дві родини з Дебальцевого, що опинились у найжахливішому становищі: у їхні домівки влучили гради, а батько однієї родини загинув під час бомбардування. До останнього моменту вони надіялись та чекали, думали що все таки їх омине лихо, проте коли їхні будинки були вщент повалені, а на руках у матерів та бабусь залишились маленькі діти, – то залишатись у рідному місті більше не було сил та надії.

«Ми приїхали з Донецької області, неподалік міста Шахтар. Село, в якому мешкали, постійно обстрілювали. Спочатку в новинах весь час говорили про нас, а потім просто забули. Коли ми виїжджали, наш дім був зруйнований повністю. Мій чоловік загинув, коли градом обстрілювали нас, тоді було вбито 5 людей із нашого села.

Коли ситуація стала дуже критичною, ми переїхали в Єнакієво, а потім в Краматорськ – жили разом з іншими переселенцями в одній великій кімнаті. Скажемо відверто: багато людей просто бояться їхати на західну Україну. В нашому селі люди сидять в підвалах, голодні, холодні, але не виїжджають, бо бояться. Ми не боялись. Мої діти мали раніше можливість побувати на канікулах в Івано-Франківську, тому усі побоювання, настороження і обманливі розповіді про західну Україну я не сприймаю.

І в Краматорську вся ж допомога поступає лишень із західної України. ДНР та ЛНР нам не давали абсолютно нічого! Зокрема, тут вже, у Карітасі, нам дали чудову гарну кімнату та створили усі необхідні умови для подальшого життя. Ми надіємось повернутись додому, але лише за умови, якщо там буде Україна», – ділиться болючими враженнями Оксана, яка приїхала у Дрогобич з трьома маленькими дітьми та свекрухою.

Сьогодні у місцевому Карітасі уся команда працівників активно допомагає в першу чергу вимушеним переселенцям і постраждалим від гуманітарної кризи. Ті, хто ще вчора отримували допомогу, стають вже зовсім скоро волонтерами для інших співвітчизників. Цими днями у Дрогобичі зусилля спрямовано на щорічну традиційну для міста акцію «Великодній виграш» – завдяки чому буде придбано ліки, канцелярію, одяг та їжу для дітей вимушених переселенців.

У 2015 році Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії планує допомогти наступній хвилі переселенців на суму 300.000 грн. більшість коштів для здійснення такого служіння забезпечують партнери з Європи та США.

Теги: