«Якщо ми своїм родичам в Криму не потрібні, то навіщо ми потрібні зовсім стороннім людям тут?», – переселенка і підопічна Хмельницького Карітасу

  07.06.2014, Україна «Нас поїхало троє: двоє дітей  і я, а батьки залишилися там. Поїхати вирішили, тому що в Криму стало страшно перебувати. А тут нас влаштовує все. Перше враження: я не думала, що нас тут взагалі приймуть. Коли ми їхали, я боялася і плакала. Все-таки в чуже місто їдемо, до чужих людей, без наших […]

 

07.06.2014, Україна
«Нас поїхало троє: двоє дітей  і я, а батьки залишилися там. Поїхати вирішили, тому що в Криму стало страшно перебувати. А тут нас влаштовує все. Перше враження: я не думала, що нас тут взагалі приймуть. Коли ми їхали, я боялася і плакала. Все-таки в чуже місто їдемо, до чужих людей, без наших звичних речей. Думала, як нас приймуть, кому ми взагалі тут потрібні? Через ці події родичі пересварилися між собою і не спілкуються. І якщо ми родичам своїм не потрібні, то навіщо ми потрібні зовсім стороннім людям?», – розповідає  Марія, біженка  Криму.

Її сім’єю опікується Хмельницький Карітас. Тут зазначають, що окрім базових потреб у житлі та їжі, нова категорія біженців стикається із низкою організаційних складнощів, таких як відвідування шкіл і садочків дітьми, виплати по народженню дитини, інші соціальні виплати, що стосуються дітей та пенсіонерів, соціальний супровід сімей, надання медичної допомоги, зокрема медичний патронат і обстеження немовлят і дітей, надання адресних соціальних послуг, психологічних та юридичних консультацій. Самі сім’ї не можуть вирішити ці питання, так само мало які активісти та приватні благодійники можуть впоратись із комплексом таких рішень – необхідна опіка досвідченої організації, яка втілює довгострокові соціальні ініціативи для різних груп потребуючих людей.

 

Карітас України у відповідь на події, що охопили країну з кінця листопада 2013 року і тривають досі, реалізовує широкомасштабну допомогу  постраждалим під час подій Євромайдану, сім’ям загиблих, переселенцям і постраждалим від бойових дій на сході України. 4 програми допомоги реалізовуються зараз:
1)   Довгострокове лікування і реабілітація постраждалих.
2)   Надання соціальної та матеріальної підтримки сім’ям загиблих і постраждалим під час масових протестів.
3)   Психотерапевтична допомога постраждалим і свідкам масових протестів в Україні, також бойових дій у східних областях.
4)   Опіка внутрішніми переселенцями з Криму і східних областей України.

«Коли відчинилися двері квартири, я побачила очі трьох чарівних дітей – по-дитячому щирі та цікаві. Разом з тим у них було щось таке, що не притаманне погляду дошкільняти: настороженість, розгубленість, навіть страх. Пізніше із розмови з матір’ю я зрозуміла, що довелося пережити цим чарівним хлопчакам», – розповідає соціальна працівниця Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ.

Сім’я Галини Пушик проживала у Саках. Доля розпорядилася так, що дівчина із Прикарпаття знайшла свою долю у Криму. Шість років Галина перебувала у громадянському шлюбі, народила троє дітей. Були труднощі, непорозуміння, так само були і радісні хвилини.

Проте події березня 2014 року розділили їхнє життя на «до» і «після»: матір з трьома маленькими дітьми покинула нажите майно і квартиру, втікали тільки через те, що розмовляють українською мовою. Діти з острахом згадують ту поїздку, особливо людей у військовій формі з закритими обличчями, які вивертали кишені маленьким дітям і при цьому брутально та грубо поводились з дорослими.

Сім’я поселилася у бабусі у двокімнатній квартирі, де уже проживає 4 осіб. Добре, що є поруч рідні і близькі, небайдужі люди, які допомагають.  Бабуся на зарплату вчителя робить все для того, щоб діти не були голодні. Місцевий Карітас надає посильну допомогу продуктами харчування, миючими засобами, засобами особистої гігієни, білизною для дітей, постільною білизною тощо.

Галина Пушик мріє про те, щоб її діти жили в безпеці, мріє мати власне житло, забезпечити дітям необхідне харчування та одяг, створити умови для освіти та розвитку. І триматись осторонь людей жорстоких, свавільних, нахабних, несправедливих.

Проект Карітасу України по опіці переселенцями передбачає насамперед оцінку потреб переселенців і ведення спеціальної бази даних, що є основою для надання специфічних соціальних послуг для переселенців щодо їх проживання, забезпечення одягом, взуттям і продуктами харчування, допомога у правових питаннях, працевлаштуванні, транспортних послугах, надання психо-соціального супроводу.

6 регіональних організацій Карітасу України в Івано-Франківську, Львові, Коломиї, Нововолинську, Дрогобичі, Сокалі надали і надають допомогу вже для понад 950 переселенців. Загальний бюджет проекту сягає 5 млн. грн., на даний момент витрачено близько 200 тис. грн.*

---

(*оновлена інформація станом на 15 серпня 2014 року:
допомога надається для понад 2000 переселенців; витрачено 409.483 грн)

Теги: