Кімната, що здійснює мрії

Нещодавно в прокат вийшов фільм Крістіана Волькмана «Кімната бажань». За сюжетом, кімната виконувала мрії героїв. Коли люди опинялись в кімнаті і загадували бажання, в той час отримували загадане. Але герої не докладали жодних зусиль для досягнення поставленої мети, тому і цінність виконаного швидко зникала, предмети, речі, розчинялися у просторі, як тільки герої лишали стіни приміщення. […]

Нещодавно в прокат вийшов фільм Крістіана Волькмана «Кімната бажань». За сюжетом, кімната виконувала мрії героїв. Коли люди опинялись в кімнаті і загадували бажання, в той час отримували загадане. Але герої не докладали жодних зусиль для досягнення поставленої мети, тому і цінність виконаного швидко зникала, предмети, речі, розчинялися у просторі, як тільки герої лишали стіни приміщення.

Про Карітас 100% можна було зняти фільм з подібною назвою, але з іншим, позитивним фіналом. Кімната «Карітас» також здійснює бажання, втілює мрії в життя, виконує найзаповітніше, найпотрібніше. Не вірите? Тоді знайомтесь з історією Івана.

Іван прийшов в кімнату «Карітас» замкненим і невпевненим у собі підлітком. Йому було дуже важко. У нього зовсім не було друзів. Мама весь час працювала, щоб забезпечити його та братика. Коштів було дуже мало. Жила родина бідно і тому матері було не до «проблем» хлопчика. Вона і проблемою це не вважала, – головне, що одітий, взутий і неголодний – вважала мама.

Іван загадав «Кімнаті Карітас» своє найзаповітніше бажання – навчитися дружити. І дива почали здійснюватися. На відміну від фільму, де герої не докладали жодних зусиль, нашому хлопцю прийшлось працювати над собою: долати страх відмови, вчитися презентувати себе, вирішувати конфлікти, знаходити позитивне, навіть в складних ситуаціях, чути себе та інших. І в цьому процесі поруч з Іваном були дорослі – працівники Карітасу, які не осуджували, серйозно сприймали дитину, не лізли зі своїми порадами, бачили його потреби та підтримували.

В кімнаті Іван отримав позитивний досвід спілкування, встановлення контакту з однолітками, брав участь у груповій роботі.

Також на заняттях Іван та інші діти працювали над своїми сильними сторонами, вчилися чути свої потреби, знайомилися з емоціями, стратегіями позитивного мислення. А ще всі багато сміялися, грали, були справжніми, не боялися осуду чи критики.

І все через деякий час ви б точно не впізнали нашого героя. Навіть мама дивувалася: «Мій син став такий щасливий, радісний, і навчатися краще почав», – говорила мама. З замкненого і боязкого він перетворився в справжнього лідера. Ваня став інший. Впевнений, добрий, веселий, готовий підтримати іншого. Карітас допоміг знайти та відкрити ту перлину, що була захована.

Кімната здійснила його бажання. Тепер у хлопця багато друзів, а у друзів є Іван!

Теги: