Карітас Маріуполь в пошуках «живої» води

За 35 верст від Маріуполя, на березі закруту річки Кальміус, розкинулося село Чермалик, одне з найстаріших поселень Донбасу, вік якого понад двісті тридцяти років. Село засноване греками переселеними з Криму. Воно і сьогодні є місцем компактного їх проживання. Місцеві греки дбайливо зберігають місцеві діалекти, традиції і свою національну культуру. На початку минулого століття число жителів […]

За 35 верст від Маріуполя, на березі закруту річки Кальміус, розкинулося село Чермалик, одне з найстаріших поселень Донбасу, вік якого понад двісті тридцяти років. Село засноване греками переселеними з Криму. Воно і сьогодні є місцем компактного їх проживання. Місцеві греки дбайливо зберігають місцеві діалекти, традиції і свою національну культуру. На початку минулого століття число жителів в Чермалику перевищувало три з половиною тисячі. Подальший відтік жителів в міста і подальша урбанізація, а також війни – друга світова і «гібридна» завдали селу демографічного удару. Сьогодні в селі проживає всього півтори тисячі жителів, причому велика частина з них – пенсіонери. Роботи в селі нема, основна частина населення живе за рахунок присадибної ділянки та особистого натурального господарства.

Обстріли села бойовиками ДНР, складності отримати медичну допомогу літнім людям, придбати паливо в зимовий період – ось далеко не повний перелік проблем жителів села. Сюди ж можна віднести відсутність в селі питної води. Вода яка надходить з водопроводу для пиття не придатна і жителі змушені купувати в магазині бутельовану. Це теж проблема, з огляду на розміри пенсій у селян.

22 серпня група співробітників Карітасу Маріуполь, що займається проектом забезпечення питною водою населених пунктів прифронтової смуги, зробила попереднє обстеження водокористування в селі Чермалик.

Село має в наявності дві свердловини, вода однієї з яких, судячи по паспорту, достатньо хорошої якості і придатна для пиття, проте її потужності не вистачає для задоволення потреб населення.

Друга свердловина потужніша за продуктивністю, але має воду низької якості. Вода з обох свердловин закачується в загальні водонапірні башти (цистерни), там змішується і в такому вигляді, придатна лише для технічних потреб, надходить споживачам.
Слід зауважити, що цистерни, які використовуються в якості водонапірних веж, проржавіли, мають численні тріщини, вода з них постійно витікає назовні. В результаті близько них утворилося рукотворне болото. Очевидно, що найближчим часом відбудеться повне руйнування цистерн і село виявиться без централізованого водо-забезпечення.

В районі свердловини №1 можна зробити пробне буріння і в подальшому отримати більш потужну свердловину з метою поліпшити забезпечення населення питною водою.

Однак такий проект навряд чи здійснимо зараз з огляду на те, що ця ділянка розташована на березі річки Кальміус. Навпаки, на протилежному березі, місцевість знаходиться під контролем бойовиків ДНР.

Цілком ймовірно, що з початком робіт, бурова буде обстріляна противником. Крім того, землі села Чермалик знаходяться в оренді меткомбінату Метінвесту (колишній комбінат ім. Ілліча) і не відомо, як поставиться комбінат до буріння свердловин на своїй території і чи погодиться передати їх у володіння громаді села. З огляду на двох останніх аргументів, практичне здійснення проекту в селі Чермалик можливе після консультацій з керівництвом Метінвесту і після переміщення лінії розмежування військових дій на схід від річки Кальміус.

Співробітники Карітасу Маріуполь й надалі продовжать вивчення можливостей пошуків питної води в даному населеному пункті.

Теги: