Горілка – це машина часу… Або початок нового життя одного бездомного
«Мене звати Тищенко Володимир, 46 років, народився в місті Стаханов Луганської області. Закінчив Стаханівський гірничий інститут, працював у шахті, а коли вона закрилася, переїхав до Києва і знайшов роботу в аграрному бізнесі. Життя налагоджувалося, я зустрів симпатичну жінку, вона працювала стоматологом, пізніше ми купили квартиру в Ірпіні, автівку БМВ. Мав гарну зарплату, але між тим […]
«Мене звати Тищенко Володимир, 46 років, народився в місті Стаханов Луганської області. Закінчив Стаханівський гірничий інститут, працював у шахті, а коли вона закрилася, переїхав до Києва і знайшов роботу в аграрному бізнесі. Життя налагоджувалося, я зустрів симпатичну жінку, вона працювала стоматологом, пізніше ми купили квартиру в Ірпіні, автівку БМВ. Мав гарну зарплату, але між тим крутив чорні схеми, щоб додатково заробити.
Почав життя по ресторанам, бо в мене був фарт, друзі, авторитет і пошана. Та з кожним днем все частіше перехиляв чарку і не помітив, як став залежним. Я всім казав, що зможу зупинитись в будь-який момент та не зупинявся. Втратив роботу, друзів, автівку, розійшовся з дівчиною і залишився на вулиці…
Горілка – це машина часу, все як у тумані, я лиш оговтався тоді, коли стояв з протягнутою рукою біля церкви, просячи милостиню. Додому в батьківську хату не зміг повернутись, бо почалась війна, спав де була можливість, на лавочках, підвалах, вокзалах, допився до епілепсії, не було сенсу життя. На попутках чомусь добрався до Мелітополя, сам не знаю, чому сюди…
Коли приїхав до міста і просто спитав у людей де тут можна поїсти, мені сказали у греко-католиків. Тут мене зустрів брат Іван Смірнов, прийняв і зрозумів мене, тоді до мене дійшло, що Господь мене сюди привів, щоб я змінився. Сьогодні я відправляюсь до реабілітаційного центру, щоб змінити своє життя».
Звільнитись від алкогольної чи наркотичної залежності бездомні Мелітополя можуть завдяки співпраці Карітасу Мелітополь з Реабілітаційним центром Ісуса Агнця Божого в місті Старокостянтинів.
Це їхній шанс на нове життя.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Теги:
Читайте також
Рюкзак, який зняв частину маминих турбот: як «Шкільний портфелик» підтримав родини
Всеукраїнську акцію “Шкільний портфелик” Карітасу України у 2026 році завершено. Розповідаємо кілька історій родин, яким нам вдалося допомогти.
Після обстрілу ремонту недостатньо: чому юридичні питання стають частиною відновлення
Відновлення житла, пошкодженого внаслідок обстрілів, не починається і не закінчується ремонтом.
Своя адреса після вимушеного переїзду: Карітас України та УВКБ ООН підтримують людей з орендою житла
Коли пані Лілія разом із двома дітьми та мамою виїхала з Мирнограда на Донеччині, вона ще сподівалася повернутися.