Фото під обстрілами: фотовиставка «Сіра зона. Людина. Доля»

15 вересня 2018 року в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові відбулось відкриття фотовиставки «Сіра зона. Людина. Доля». Виставка покликана розповісти про долі та повсякдення людей на сході України, в зоні конфлікту – у так званій сірій зоні, яка є нечіткою та умовною межею між щоденною Війною і нетривким Миром. […]

18 Вересня 2018
3 хвилин читання

15 вересня 2018 року в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові відбулось відкриття фотовиставки «Сіра зона. Людина. Доля».

Виставка покликана розповісти про долі та повсякдення людей на сході України, в зоні конфлікту – у так званій сірій зоні, яка є нечіткою та умовною межею між щоденною Війною і нетривким Миром.

Світлини зроблені працівниками Карітасу України − Валентином Бебіком, Геннадієм Якубовим та Іриною Перковою, в ході їхнього соціального служіння людям в буферній зоні. Вони їздять на схід, аби допомогти тамтешнім ліками, продуктами, засобами гігієни і навіть словом. Бо часом люди бувають геть розгубленими.

Благодійники Карітасу зробили 200 світлин. Часом фотографували навіть під обстрілами. Для виставки відібрали фотографії з найбільшим емоційним забарвленням.

«Для нас ця виставка дуже важлива, щоб показати реалії, які зараз є в Україні. В сірій зоні люди живуть під щоденним тиском війни, під обстрілами. Вони живуть у невизначеності. Карітас працює у сірій зоні та допомагає тим, хто залишився у селах. Ми хотіли, щоб люди з інших куточків України усвідомлювали те, що відбувається там на сході», – розпочав свою вітальну промову президент Карітасу України, Андрій Васькович, який також був присутній на заході.

На світлинах показані звичайні будні людей, що волею долі живуть у буферній зоні поряд з війною. Вони залишились у своїх Авдіївці, Трьохізбенці, Горлівці, Мар’їнці, Попасній, бо в когось там немічні батьки, а хтось просто не може зібратися з духом, щоб щось змінити.

«Є світлина, на якій баба Шура. Їй треба їсти, тож вона обробляє свій город. Таке буває, що вранці, окрім того свого урожаю, збирає врожай з осколків снарядів після нічного обстрілу…», ‒ розповіла гостям кураторка фотовиставки Оксана Іванкова-Стецюк.

Проведення виставки є спільною соціально-мистецькою ініціативою декількох інституцій. Це Карітас України, який починаючи з 2014 р. здійснює свою гуманітарну місію, допомагаючи людям, постраждалим від збройного конфлікту, ініціюючи процеси інтеграції та миробудування в Україні. Це Музей етнографії та художнього промислу ІН НАН України, який віддавна є майданчиком для реалізації мистецько-виставкових проектів про минуле і теперішнє життя українців. Це Відділ соціальної антропології Інституту, покликаний досліджувати людину у її різноманітних сутнісних вимірах через аналіз повсякденних практик.

Автор концепції та куратор фотовиставки – Оксана Іванкова-Стецюк, дизайнер виставки – Еліна Дацюк. Консультування здійснювали Андрій Клімашевський, Андрій Колотай та Мар’яна Сеньків.

Керівники проекту – Григорій Селещук та Ганна Гоменюк, адміністратор – Оксана Щуйко.

Під час урочистого заходу у присутніх була можливість поспілкуватися з авторами фотографій та отримати каталоги з фото.

Експозиція буде відкрита протягом місяця в Львівському етнографічному музеї, потім організатори планують перевезти її до столиці, а згодом і відправити до Німеччини.

Виставка проводиться в рамках проекту «Об’єднуючи людей заради миру» Карітасу України за підтримки Карітасу Німеччини та Міністерства закордонних справ Німеччини.

 

Теги:

Генератори для лікарень Харкова
Актуальний збір
Генератори для лікарень Харкова
Збираємо на 10 потужних генераторів для безперебійної роботи медичних закладів
685,000 ₴ / 1,000,000
₴69%
342 донатори

-49 днів залишилось

Читайте також

05
Чер

Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні

Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.

Читати далі
01
Чер

Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин 

«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»

Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.

Читати далі
29
Тра

«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки

Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.

Читати далі
05
Чер

Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні

Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.

Читати далі
01
Чер

Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин 

«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»

Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.

Читати далі
29
Тра

«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки

Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.

Читати далі