Через війну вони втратили свої домівки в Маріуполі
Евакуйовані мешканці Маріуполя Ігор та Володимир поділились своїми історіями життя з нашими фахівцями. Пан Ігор працівник заводу “Азовсталь”, з 2 березня чоловік разом з дружиною та дітьми перебували в бомбосховищі заводу до моменту евакуації. Щоб якось відволікти дітей від постійних вибухів чоловік допомагав дітям малювати. Постійна нестача харчування, питної води, задуха – в таких умовах […]
Евакуйовані мешканці Маріуполя Ігор та Володимир поділились своїми історіями життя з нашими фахівцями.
Пан Ігор працівник заводу “Азовсталь”, з 2 березня чоловік разом з дружиною та дітьми перебували в бомбосховищі заводу до моменту евакуації. Щоб якось відволікти дітей від постійних вибухів чоловік допомагав дітям малювати. Постійна нестача харчування, питної води, задуха – в таких умовах у людей виникали панічні настрої та страх. Розповідає, що завод постійно перебував під обстрілами ворога.
Пан Володимир, майстер спорту з плавання на пенсії, до початку вторгнення мав свою групу дітей, яких готував до міжнародних змагань.
Розповів, як пересувався містом під час окупації: “….Після початку бойових дій переїхав до села на дачу, щоб якось пересуватися їздив на велосипеді, автомобіль, яким володів розстріляли. На блок постах, які розставили по всьому місту могли повністю роздягати для перевірки наявності татуювань, слідів від носіння спорядження, перевіряли телефони. Під час евакуації вдалося підсісти в автобус до азовстальців”.
Всі історії людей, які врятувалися з окупованого Маріуполя надзвичайно схожі, всі вони пережили жахіття, які приніс з собою ворог.
Фото зроблено та опубліковано з дозволу пана Володимира.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Теги:
Читайте також
Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні
Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.
Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин
«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»
Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.
«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки
Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.