Від післявоєнного відновлення до сталої житлової системи: Україна вивчає досвід Боснії і Герцеговини 

Боснія і Герцеговина та Україна мають різні історичні й політичні контексти, але досвід наших країн має важливі паралелі.

Війна, масштабні руйнування житла, вимушене переміщення мільйонів людей, а разом із цим – необхідність не лише відбудовувати зруйноване, а й створювати довгострокові житлові рішення для тих, хто втратив дім. 

Під час війни 1990-х років у Боснії і Герцеговині було зруйновано близько 40% житлового фонду, а приблизно 2 мільйони людей були змушені залишити свої домівки. Навіть у 2001 році близько 200 тисяч внутрішньо переміщених людей і тих, хто повернувся, продовжували жити у 160 колективних центрах.  

Україна сьогодні переживає житлову кризу ще більшого масштабу. За даними п’ятої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення України (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA5), прямі збитки житлового фонду оцінюються у 61,1 млрд доларів США, а потреби у його відновленні – у 89,8 млрд доларів. Мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними або перебувають за кордоном.  

Саме тому досвід Боснії і Герцеговини є дуже важливим для України.  

7-11 вересня в межах проєкту PROSTIR – «Людиноцентричні житлові рішення та посилені системи для сталого відновлення», Карітас України спільно з Католицькою службою допомоги (CRS) організували навчальний візит української делегації до Боснії і Герцеговини для обміну досвідом у сфері розвитку сталих житлових систем. 

Вибір країни для такого обміну не випадковий. Упродовж майже двох десятиліть CRS у тісній співпраці з органами влади Боснії і Герцеговини на різних рівнях працювала над розвитком системи некомерційного соціального житла. Робота починалася з пілотних проєктів у громадах, а згодом охопила розробку законодавства, правил управління та утримання житлового фонду, механізмів доступної оренди й залучення фінансування.  

Сьогодні CRS використовує накопичений досвід і для підтримки України. Організація співпрацює з Карітасом України з 2014 року, а після початку повномасштабної війни партнерство суттєво розширилося – від реагування на нагальні потреби людей до підтримки відновлення та розвитку довгострокових рішень. Одним із таких напрямів є проєкт PROSTIR, у межах якого партнери працюють над посиленням житлового сектору в Україні.  

Українська делегація мала можливість побачити результати багаторічної роботи CRS та її партнерів, поговорити безпосередньо з представниками влади, громад і мешканцями соціального житла, зрозуміти, як формувалася ця система, які рішення спрацювали, з якими викликами зіткнулися на цьому шляху та що з цього досвіду може бути адаптовано до українського контексту. 

За роки цієї роботи в Боснії і Герцеговині створено понад 3 000 одиниць некомерційного соціального житла, завдяки яким житлові рішення отримали близько 10 000 людей. Технічна підтримка CRS охопила 49% муніципалітетів країни, а ухвалення відповідного законодавства та реформи у житловій сфері допомогли органам влади залучити 117 млн євро від Банку розвитку Ради Європи та Європейського Союзу для фінансування соціального житла.  

Водночас важливий не лише масштаб створеного житлового фонду. Боснійський досвід демонструє, як окремі житлові проєкти можуть поступово перетворюватися на систему – із законодавчим регулюванням, визначеною відповідальністю органів влади, критеріями доступу до житла, некомерційною орендною платою, механізмами управління та утримання житлових об’єктів.  

До складу української делегації увійшли представники національного, регіонального та місцевого рівнів влади, Карітасу України, Карітасу Полтава, Інституту Житла та Католицької служби допомоги. Карітас України під час візиту представляв, зокрема, Григорій Селещук, директор програмного директорату, який ділився з боснійськими колегами українським досвідом реагування на житлові наслідки війни та говорив про масштаб викликів, з якими сьогодні стикається Україна. 

«Мільйони українців були змушені залишити свої домівки, багато людей втратили житло або не мають можливості повернутися додому. Сьогодні близько 77 тисяч людей продовжують жити у приблизно 1500 місцях тимчасового проживання. Для когось із них таке житло стало прихистком не на кілька місяців, а на роки. Але МТП не можуть бути довгостроковим вирішенням житлового питання. Саме тому для нас важливо вивчати досвід Боснії і Герцеговини – не лише на національному рівні, а й безпосередньо в громадах: почути, як тут переходили від тимчасового розміщення людей до більш сталих житлових рішень і як вибудовували систему, здатну працювати у довгостроковій перспективі», – зазначив Григорій Селещук. 

Програма візиту дала можливість побачити, як житлова система працює на різних рівнях. Делегація провела зустрічі з представниками Міністерства з прав людини та біженців Боснії і Герцеговини, Федерального міністерства у справах переміщених осіб та біженців, кантональної та місцевої влади. Учасники також відвідали об’єкти некомерційного соціального житла у Пале-Прачі, Олово, Тузлі, Кладані та Горажде та зустрілися з їхніми мешканцями.  

Кожна з цих громад має свій досвід. Наприклад, Тузла сьогодні управляє понад 230 одиницями соціального житла, створеними в межах різних програм, а в Горажде налічується понад 220 таких одиниць. В Олово житловий фонд розширювали не лише завдяки новому будівництву, а й через використання квартир, які вже перебували у власності муніципалітету. Це показує, що житлові рішення можуть формуватися по-різному – залежно від ресурсів, потреб і можливостей конкретної громади.  

«Під час зустрічей із представниками федеральних міністерств Боснії і Герцеговини ми говорили не лише про досвід цієї країни, а й про те, що Україна вже сьогодні робить для підтримки ВПО та людей, які постраждали від війни. Для багатьох партнерів було справді показово, що Україна впроваджує так багато рішень уже зараз, не чекаючи завершення війни. Боснійці часто наголошують: краще запускати рішення, бачити помилки й виправляти їх у процесі, ніж втрачати роки на очікування і дискусії. 

Наше завдання – використати цей досвід і швидше впроваджувати власну модель соціального житла: прозору, зрозумілу, фінансово стійку й таку, що забезпечить максимальне охоплення людей, постраждалих від війни. Кожна людина, яка втратила дім через війну, має отримати реальний шлях до безпечного, гідного і доступного житла», – ділиться враженнями від візиту Павло Фролов, народний депутат України, голова МФО «Захист прав ВПО та інших постраждалих від російської агресії». 

Для команди проєкту PROSTIR обмін досвідом має практичне значення. У пілотних Скороходівській та Котелевській громадах Полтавської області проєкт працює над систематизацією даних про житлові потреби та наявні ресурси, створенням житлових робочих груп і мапуванням житлових активів. Також громади розробляють локальні житлові стратегії та апробують практичні моделі, зокрема «ремонт житла в обмін на проживання». 

«Звісно, досвід Боснії і Герцеговини не можна просто перенести в Україну – різняться законодавство, система управління, масштаби руйнувань і потреби людей. Але він демонструє важливий принцип: відбудувати житло і побудувати житлову систему – не одне й те саме. 

Для створення сталої системи потрібні не лише будинки. Потрібні дані про потреби людей і ресурси громад, зрозумілі критерії відбору та правила проживання, законодавство, сталі механізми фінансування й управління, спроможні місцеві інституції та співпраця між державою, громадами й донорами. 

Саме цей перехід – від окремих житлових рішень до системи, у центрі якої залишається людина та її можливість мати безпечне, гідне і доступне житло, – є одним із ключових завдань відновлення України», – переконана Ірина Нога, керівниця програми житлових рішень Карітасу України. 

Навчальний візит завершився, але професійний обмін між українськими та боснійськими колегами продовжується. Для Карітасу України це партнерство – можливість посилювати власну експертизу у житловій сфері та розвивати співпрацю між громадами, фахівцями й інституціями, які сьогодні працюють над житловими питаннями в Україні. 

Наступні кроки – вже в українських громадах, де напрацьовані підходи проходитимуть найважливішу перевірку: наскільки вони відповідають потребам людей і працюють у наших реаліях. 

Проєкт PROSTIR впроваджується Карітасом України у партнерстві з Catholic Relief Services, Карітас Полтава та Housing Institute.

Теги: