Подяк від людей дуже багато і ми плачемо з ними щодня – Карітас Київ

Пані Ірина Бойко зустрічає мене перед їхнім офісом-складом, зараз важко підібрати правильне слово. Вона щойно повернулася з виїзду роздачі гуманітарної допомоги. Ірина Бойко юристка осередку Карітасу-Київ, але зараз вона перебрала на себе всю організаційну і практичну роботу. Усередині команда працює, не піднімаючи голови і не відриваючи рук від важких ящиків. – Бачу, у вас в […]

13 Березня 2022
5 хвилин читання

Пані Ірина Бойко зустрічає мене перед їхнім офісом-складом, зараз важко підібрати правильне слово. Вона щойно повернулася з виїзду роздачі гуманітарної допомоги.

Ірина Бойко юристка осередку Карітасу-Київ, але зараз вона перебрала на себе всю організаційну і практичну роботу.

Усередині команда працює, не піднімаючи голови і не відриваючи рук від важких ящиків.

– Бачу, у вас в основному жінки, – кажу.

– Так, у нас жінки рулять, – сміючись, відповідає пані Ірина.

Але є чоловіки.

– Ось це – Юрій, він і водій, і вантажник, і охоронець.

Але ядро київського Карітасу – це все-таки жінки: Наталія, Юля, Ірина.

Мені навіть не доводиться задавати питань. Пані Ірина пункт за пунктом перелічує, чим вони займаються практично цілодобово:

– Тут приймаємо товар, розфасовуємо, пакуємо і передаємо людям найнайнайнеобхідніше, – показує на численні товари у кімнатах і коридорах.

– Подивіться на ці коробки. Це все жіночі руки.

– Люди найбільше потребують продуктів харчування.

– Ось це тільки макарони. Але цього вистачить максимум на двісті наборів.

– Вся допомога надходить від благодійників, в основному від наших із Західної України.

– Ось благодійник передав нам молочну продукцію, яка буде відвантажена сьогодні до дитячого будинку.

– А це привезли з Коломиї вже спаковані продуктові набори. Ми дякуємо за їхню допомогу, бо це найнеобхідніші речі. Це крупи, олія, консерви.

– А це ми передаємо лежачим людям. Ми дуже потребуємо підгузок як для дорослих лежачих, так і для дітей.

– Сьогодні ми дуже багато віддали підгузок лежачим людям. Тут була ціла гора.

– Дитячого харчування не вистачає.

– Категорія тим, кому допомагаємо, – безробітні, багатодітні.

– Ми все передаємо за списками.

Пані Ірина демонструє відео багатодітної жінки з села Держанівка. Вона має шестеро дітей від 2 до 14 років і потребує особливо підгузок.

З працівників київського Карітасу пані Ірина залишилася і ще двоє дівчат. Інші – волонтери.

– Надходить багато допомоги від наших донорів і з-за кордону – Німеччина, Італія, Іспанія…

– Хоча вся допомога надходить до Києва, але вона розподіляється за пріоритетами, тобто тим, кому це найбільш потрібно.

– Буквально сьогодні зателефонували з Дарницького району Києва, де в одному підвалі пересиджує триста людей. І вони потребують харчів, засобів гігієни. З них 80 відсотків – це діти. Це бомбосховище школи, де приймаються тільки діти школи з батьками.

– БФ «Карітас-Київ» охоплює п’ять областей – Чернігівську, Черкаську, Вінницьку, Київську і Житомирську області.

– Ми кожного вечора сходимося всі разом і формуємо запити від людей на наступний день.

– Часом приходять дуже складні запити і дороговартісні такі як ліки. Особливо ліки для онкохворих чи специфічні ліки…

– Похолодало і люди почали масово хворіти. У нас є банк одягу і передаємо тим, кому це потрібно, а також продукти швидкого приготування для людей, які не мають змоги приготувати щось через відсутність можливостей.

– По пів тисячі продуктових наборів роздаємо тільки в окрузі.

– Дві вантажівки відвантажили на Фастів, бо там біда – нема що їсти.

– Для лікарень ми закупили мийні та дезінфекційні засоби.

– Особливо уваги потребують лежачі самотні люди, до яких ніхто не доходить і ніхто, крім нас, не прийде. Сьогодні нам вдалося об’їхати лише 26 таких людей.

– Під саме приміщення Карітасу люди з шостої ранку вишиковуються в чергу, щоб щось отримати. Ми їх просимо приходити на 10-ту годину, а вони вже з самого ранку, щоб вистачило. І ми теж мусимо працювати з шостої ранку, щоб не було скупчення людей.

– На жаль, не всім ми можемо допомогти, хоча щодня отримуємо тонни допомоги.

– П’ятнадцятий день війни. Я помітила, що люди звикають до війни. Менше стали ховатися. Більше виходять з дому.

– У нас є сховище. Коли сирена, то люди, особливо з дітками, біжать ховатися до нас.

– Не можемо достукатися до Чернігова. Туди взагалі не можливо дістатися.

– Ми всіма силами передаємо допомогу в бік Ірпеня. Хоча там уже майже не лишилося людей.

– Потяги з допомогою приходять і серед ночі. І наші волонтери їх розвантажують.

– Дякуємо благодійникам, які на своїх вантажівках і машинах самі доставляють цей товар.

– Дякуємо волонтерам, які приходять готувати гарячі обіди для бездомних.

– У Києві проблема з водою. Магазини попіднімали ціни, а з крана не нап’єшся.

– Одна пекарня передала нам свіжоспеченого хліба. І ми з приємністю роздали його людям.

– Допомоги потрібно дуже багато. А ще буде більше треба, коли всі почнуть повертатися сюди, додому.

– Подяк від людей дуже багато.

– Ми плачемо з людьми щодня.

Оксана Климончук, Київ

Теги:

Генератори для лікарень Харкова
Актуальний збір
Генератори для лікарень Харкова
Збираємо на 10 потужних генераторів для безперебійної роботи медичних закладів
685,000 ₴ / 1,000,000
₴69%
342 донатори

-49 днів залишилось

Читайте також

05
Чер

Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні

Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.

Читати далі
01
Чер

Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин 

«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»

Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.

Читати далі
29
Тра

«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки

Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.

Читати далі
05
Чер

Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні

Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.

Читати далі
01
Чер

Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин 

«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»

Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.

Читати далі
29
Тра

«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки

Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.

Читати далі