Працювати з дітьми і не виснажитися: Карітас обмінюється досвідом з Early Starters International

Карітас України розбудовує співпрацю з міжнародною організацією Early Starters International.

Педагоги, соціальні працівники, психологи, логопеди і аніматори щодня допомагають українським дітям долати наслідки війни. Вони працюють із дитячими страхами, переживаннями втрат, труднощами адаптації та поверненням відчуття безпеки.

Коли дитина повертається до школи після втрати близької людини, вчителю потрібно розуміти, як зустріти її в класі, що сказати однокласникам і як реагувати на сльози, мовчання чи навіть сміх. Коли дитина раптом починає говорити про свою втрату в присутності інших, дорослому необхідно знайти спосіб підтримати її, не створивши ситуації, яка може посилити переживання.

Ті, хто підтримують дітей та їхні родини, потребують спеціальних знань, практичних інструментів і можливості обговорювати складні випадки з колегами. Але також вони самі живуть в умовах війни, тож виснажуються емоційно та фізично, потребують співчуття, допомоги, супроводу та інколи навіть наставництва.   

Тему важливості підтримки «дитячих» фахівців наприкінці жовтня підняли спеціалісти міжнародної організації Early Starters International. За підтримки Карітасу України, вони випустили серію подкастів присвячених травмочутливим підходам у роботі з дітьми та родинами, і запросили експертів Карітасу про це поговорити.

Допомога дитині починається з підтримки дорослих

Для Карітасу України робота з дітьми не обмежується проведенням занять чи наданням психосоціальної допомоги. Програма «Освіта, формація та захист дітей», яка реалізовує 16 проєктів та працює з понад 26 000 дітей щороку, впроваджує також підтримку їхніх батьків, педагогів та інших дорослих, від яких залежить щоденне життя дитини.

Про це розповіла Зоряна Лукавецька, керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Карітасу України.

«Діти і молодь – одна з пріоритетних цільових груп Карітасу. Ми працюємо з дітьми від створення перших організацій Карітасу в Україні у 1991 році. Сьогодні наша програма спрямована на підтримку дітей, які постраждали від війни, переживають кризу, перебувають у складних життєвих обставинах або стикаються з ризиками для своєї безпеки.

Наша мета – повернути їм відчуття безпеки та власної цінності, дати хоча б трішки звичайного дитинства, яке повинна мати кожна дитина у своєму віці.

Ми виходимо з інтересів дитини, тому наша підтримка охоплює всю екосистему навколо неї: батьків, учителів та інших дорослих. Прагнемо, щоб послуги були сталими, а знання, які отримують працівники, надалі застосовувалися в їхній щоденній роботі».

51 кімната Карітасу «Простір щастя» працює у школах 6 областей, а 50 дитячих соціальних центрів і Просторів дружніх до дитини надають послуги у всіх доступних регіонах України. Такий масштаб роботи потребує постійного навчання фахівців, підвищення їхньої кваліфікації та професійної підтримки.

«Чому я наголошую на цьому? Тому що, допомагаючи дітям, ми маємо пам’ятати і про працівників, які з ними працюють, – зазначила Зоряна Лукавецька. – Їм потрібна супервізійна, психологічна та професійна підтримка, можливості підвищувати кваліфікацію і розвивати спроможність. Саме тут наш спільний проєкт став надзвичайно доречним.

Ми раділи кожній зустрічі з тренерами Early Starters International, тому що наші цінності та підходи збігалися. Усі навчання, які ми провели разом, виявилися дуже корисними для працівників. Пригадую наші перші онлайн-тренінги, які ми організували у Львові фактично без додаткових ресурсів і окремих проєктів, але вони дали вагомі результати.

Сподіваюся, це лише початок: ми матимемо можливість розвивати спільні проєкти з більшими ресурсами й поширити вже створене на значно більшу кількість працівників. Це дасть змогу ще якісніше допомагати дітям у складні часи».

Партнерство, яке почалося з бажання допомогти

Співпраця Карітасу України з Early Starters International розпочалася невдовзі після повномасштабного вторгнення. Ізраїльська організація почала допомагати українським дітям уже в перші дні війни.

Ран Коен Харунов, співзасновник і генеральний директор Early Starters International, згадує, як поступово розширювалася ця робота та як виникло партнерство з Карітасом.

«Наш зв’язок з Україною почався вже на четвертий день повномасштабного вторгнення. Спочатку ми облаштували безпечний простір просто на кордоні, а згодом – у різних містах Молдови. Пізніше такі простори з’явилися в інших країнах, зокрема в Чехії та Польщі, а потім і в самій Україні – спершу у Львові, згодом у Сумах, Кропивницькому, Києві та Рівному.

Наша співпраця з Карітасом охоплює тренінги, супервізійну групу, знайомство з новими методиками та їх упровадження. Один із наших найновіших спільних проєктів – «Час із татом». Він виник в Ізраїлі як програма для військових і їхніх дітей. Разом із Карітасом ми вже реалізували пілот у Бродах і сподіваємося, що це лише початок ширшого впровадження програми».

Від служби – до батьківства: Карітас тестує формат підтримки військових і їхніх дітей 

Для обох організацій важливим стало не лише впровадження окремих методик, а й створення можливостей для професійного обміну між спеціалістами, які працюють із дітьми в умовах війни.

Зоряна Лукавецька наголошує, що основою співпраці від самого початку були спільні цінності: «Насамперед хочу подякувати, адже наша співпраця почалася не зі спільних проєктів чи грантів. Вона почалася з великого бажання разом зробити хоча б трішечки кращим життя дітей, які приходять до Карітасу. Мабуть, саме в цьому і полягає запорука успіху нашого партнерства».

Досвід, який потрібно адаптувати до українських реалій

Українські та ізраїльські спеціалісти мають досвід роботи з дітьми, які живуть в умовах війни, втрат і тривалої небезпеки. Водночас обставини, у яких працюють фахівці двох країн, суттєво відрізняються.

Саме тому міжнародний обмін досвідом важливий не як готовий набір рішень, а як можливість знайомитися з новими підходами, обговорювати їхню ефективність та визначати, що можна застосувати в українських школах, дитячих просторах і соціальних закладах.

На цьому наголосила Наталя Крива, директорка Департаменту соціальних програм «Карітасу України»: «Ми щодня бачимо, наскільки глибоко війна впливає на дітей та їхні сім’ї. Розуміємо, що гуманітарна допомога надзвичайно важлива, але самої гуманітарної допомоги недостатньо.

Так само ми розуміємо, що жодна організація, проєкт чи команда не зможе самотужки відповісти на всі ці потреби. Саме тому партнерства мають для нас величезне значення.

Ми дуже цінуємо досвід Ізраїлю. Звичайно, наші контексти не ідентичні, і саме тому такий професійний діалог настільки важливий. Ідеться не про те, щоб просто копіювати підходи одне одного, а про те, щоб ділитися досвідом, розуміти, що саме працює і чому, вчитися на викликах, з якими стикаємося, та шукати рішення, які можна адаптувати до українського контексту».

Одне з найскладніших питань для дорослих, які працюють із дітьми, – як говорити з ними про втрату, смерть та інші травматичні події. У таких ситуаціях важливо знати, як реагувати на дитячі почуття, коли варто продовжувати розмову, а коли потрібне залучення інших фахівців.

«Тема сьогоднішньої зустрічі – «Травмочутливі бесіди» – дуже важлива, – підкреслила Наталя Крива. – У складних ситуаціях ми не завжди знаємо, що сказати, а інколи просто не існує легкої відповіді. Саме тому фахівцям потрібні не лише знання, а й практичні інструменти. Потрібні можливості навчатися одне в одного, ділитися досвідом і підтримувати одне одного».

Подкасти для фахівців

Серед питань, які спеціалісти Early Starters International досліджують у своїх подкастах, — як розпізнати професійне виснаження, не залишатися наодинці зі складними випадками та знаходити способи відновлення під час тривалої кризи.

Віцепрезидентка Early starters International із питань знань, інновацій та операційної діяльності у Східній Європі Юлія Хромченко стала однією зі спікерок подкасту. Вона пояснює, чому підтримка самих фахівців є одним із важливих напрямів роботи:

«У нашій реальності дуже легко загубитися самому, віддати все своє світло та енергію іншим і залишитися в темряві. З розуміння цієї ситуації та українських реалій народилася ідея проєкту «Травмочутливі бесіди» – створити простір професійної безпеки, знань і практичних інструментів, який допомагає знайти опору під ногами й підтримувати інших, не втрачаючи себе».

Одна з розмов подкастів стосується моделі стресостійкості BASIC Ph, розробленої ізраїльським професором Мулі Лахадом. Вона допомагає розглядати різні джерела підтримки людини: віру та смисли, емоції, соціальні зв’язки, уяву і творчість, мислення та тілесні практики. У випуску також розбирають вправи на заземлення, усвідомлене дихання, способи називати власні емоції та перевіряти інформацію, щоб не посилювати тривогу.

Інший випуск присвячений професійній стійкості психологів, вихователів і соціальних працівників. Експертки розглядають ранні ознаки виснаження, вторинну травматизацію, професійні межі та значення супервізії.

Окремо автори подкастів розбирають тему роботи з дітьми, які пережили втрату. Один із запропонованих ізраїльськими фахівцями підходів полягає в тому, щоб подякувати дитині за довіру та запропонувати продовжити глибшу розмову наодинці або в іншому відповідному місці. Так дитина отримує підтвердження, що її почули, а дорослий водночас враховує потреби всієї групи.

Є подкаст – практична розмова – про підтримку родин військових. Психологині аналізують випадок сім’ї, у якій після повернення пораненого батька з фронту змінилася поведінка двох синів. Експертки розглядають переживання кожного члена родини та можливості використання сімейної хронології, малюнків і ресурсних вправ для відновлення взаєморозуміння.

Серія «Травмочутливі бесіди» складається з 9 епізодів і її можна переглянути на YouTube-каналі Early Starters International. Вона адресована насамперед фахівцям, які працюють із дітьми та їхніми родинами, і може стати додатковим ресурсом для професійного навчання та обміну досвідом.

Теги: